Пояснювальна записка

до прикінцевих положень проекту Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)»

Загальні положення цього законопроекту

В цій редакції проекту Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)» в статті 1 вказано, що цими територіями можуть бути визнані будь-які територіально-адміністративні одиниці України, що відповідають критеріям, зазначеним у статті 5 цього законопроекту. В якості прикладу у тексті проекту Закону зазначені м. Запоріжжя та Запорізька область. Проте, зазначення цих територій приведено в силу того, що вони підпадають під визначення територій з ускладненою екологічною ситуацією, вказане у статті 5. В той самий час перелік територіально-адміністративних одиниць, зазначених у статтях 1 і 5, затверджується Верховною Радою України, як в процесі прийняття даного закону, так і в процесі подальшого внесення змін у статті 1 та 5. В силу того, що норми закону не мають характеру застосування виключно до Запорізької області та/або міста Запоріжжя, вони сформульовані в законопроекті таким чином, щоб надати їм універсального характеру й тим самим спростити можливість застосування всіх норм цього закону до інших відповідних територіально-адміністративних одиниць України, які є територіями з ускладненою екологічною ситуацією.

Зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування»:

1. Пропонується доповнити пунктом 57 частину 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в наступній редакції «створення муніципальних формувань з охорони суспільного порядку». Таке доповнення дозволить зняти многолітню проблему, пов’язану з участю органів місцевого самоврядування у охороні суспільного порядку. Наявні у раніше прийнятому законодавстві норми функціонування так званої «місцевої міліції» мали недостатньо відрегульований характер, тим самим роблячи неможливим їх практичне виконання. Наявна проблема набула гострого характеру при визначенні правових підстав для функціонування екологічної міліції у Запоріжжі та інших містах України. Зокрема, у Запоріжжі муніціпальна екологічна міліція юридично підпорядковувалася службі державної охорони при ДУ МВС України в Запорізькій області, при цьому підпорядковуючись Запорізькій міській раді та отримуючи фінансування з міського бюджету. Разом з тим, відповідно до діючого закону «Про участь громадян в охороні суспільного порядку та державного кордону України» громадяни мають право створювати суспільні формування по охороні суспільного порядку, наділені низкою прав у сфері боротьби з адміністративними правопорушеннями. До виключно адміністративних правопорушень відноситься більшість правопорушень у сфері екології. Наділення органів місцевого самоуправління, а не лише громадян, правом створювати суспільні формування з охорони суспільного порядку, дозволить місцевим радам формувати підрозділи для боротьби з адміністративними правопорушеннями у сфері екології безпосередньо, уникаючи складних методів їх правової легалізації. Ефективність таких підрозділів доведена досвідом діяльності екологічної міліції у Запоріжжі. Витрати з місцевого бюджету на фінансування цих формувань можуть бути компенсовані за рахунок адміністративних штрафів, накладених у наслідок виявлення цими формуваннями порушень у екологічній сфері. Також ця норма відповідає положенням прийнятого у першому читанні Верховної Ради України Закону України «Про муніципальну варту». Крім вищесказаного, ці формування можуть приймати участь в заходах, направлених на оборону України, підтримання суспільного порядку та припинення спроб посягання на територіальну цілісність України, тим самим доводячи до відповідності з законодавством діяльність низки суспільних формувань, що виникли у період 2014-2014 років з ціллю захисту територіальної цілісності України та в теперішньому часі діючих поза межами правового поля.
2. Пропонується доповнити пунктом 38 частину 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в наступній редакції «Прийняття рішень про звернення до Кабінету Міністрів України відносно визнання міста, района, чи області територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом). Таке положення визначає початок правової процедури надання конкретній територіально-адміністративній одиниці спеціального екологічного статусу. Можливість ініціювати це питання надається місцевій раді відповідної території. Обґрунтованість цієї ініціативи та її відповідність критеріям визначеним в статті 5 Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)» та роз’яснювальним підзаконним актам до цієї статті розглядається Кабінетом Міністрів України та/або відклоняється Верховною Радою України у разі невідповідності, або приймається у вигляді відповідних змін до статті 1 і статті 5 Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)».
.
3. Пропонується доповнити пунктом 39 частину 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в наступній редакції «створення муніципальних формувань з охорони суспільного порядку». Роз’яснення цього доповнення аналогічно зазначеному у пункті 1 цієї Пояснювальною записки.
4. Пропонується доповнити пунктом 40 частину 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в наступній редакції «Прийняття рішень з встановлення розміру й виплати пенсійних надбавок населенню адміністративно-територіальної одиниці за рахунок місцевого бюджету у разі визнання її територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це доповнення дозволить місцевим радам встановлювати за рахунок місцевого бюджету компенсаційні надбавки до пенсій мешканців відповідної території. В залежності від бюджетних можливостей кожної території, признаної територією зі спеціальним екологічним статусом, визначається розмір цих надбавок й категорій пенсіонерів, що мають права на їх отримання.
Така норма заснована на необхідності забезпечення громадян, що проживають на територіях з ускладненою екологічною ситуацією, коштами на лікування захворювань, викликаних екологічними причинами.
Наприклад, Запорізька область займає лідируюче місце по рівню алергічних та онкологічних захворювань. Причиною цього є саме екологічна ситуація.
На тлі погіршення соціально-економічної ситуації, більшість громадян, що страждає вказаними захворюваннями, не здатні сплачувати необхідне лікування й відповідне харчування. Виплата надбавок може носити як загальний характер (при наявності можливостей бюджету), так і характер визначення окремих категорій або індивідуальний характер, згідно заключенням уповноваженого місцевою радою медичного органу або іншим чином, згідно затвердженому місцевою радою порядку.
5. Пропонується доповнити пунктом 41 частину 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в наступній редакції: «Погодження законопроектів, що стосуються адміністративно-територіальних одиниць, які визнані територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Згідно цьому доповненню, місцеві ради територіально-адміністративних одиниць визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом отримують право участі в законодавчій діяльності у питаннях, що стосуються норм законодавства, які впливають на екологічну ті соціально-економічну ситуацію на їхній території.
Участь виражається в дорадчому вираженні своєї думки у вигляді схвалення чи несхвалення конкретного законопроекту, або вираження особистої думки. Причиною необхідності введення даної форми є інциденти прийняття Верховною Радою (та іншими органами влади) рішень, без урахування думки місцевих громад та їх специфіки.
У якості прикладів таких недостатньо компетентних рішень можно привести: скорочення коштів на закупку за державний кошт ліків для онкохворих дітей, введення мораторію на проведення контролюючими органами перевірок підприємств на предмет дотримання екологічного законодавства, відміни низки пільг для пільгових категорій населення і таке інше. Ця норма дозволяє органам місцевого самоврядування відповідних територій виражати незгоду з тією чи іншою законодавчою ініціативою, що стосується чи буде впливати на територію зі спеціальним екологічним статусом, або вносити в якості пропозицій особисті зауваження, тим самим інформуючи як авторів законопроекту, так і Верховну Раду в цілому про ті чи інші бажані чи небажані для громади наслідки прийняття конкретного законопроекту.
Узгодження чи неузгодження місцевої ради не порушує конституційного принципу прийняття законів виключно Верховною Радою України як єдиного законодавчого органу країни. З іншого боку, це дозволяє місцевим радам виразити власну оцінку наслідків конкретного законодавчого рішення Верховної Ради, а Верховній Раді отримати додаткову інформацію про цю оцінку перед прийняттям відповідального рішення про голосування за той чи інший проект.

Зміни до Закону України «Про дошкільну освіту»:

6. Доповнити частиною 7 статтю 35 Закону України «Про дошкільну освіту» в наступній редакції: «Відповідна міська або районна, або обласна рада, або Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право прийняти рішення про дитяче харчування виключно за рахунок місцевого бюджету у дошкільних навчальних закладах, які належать до комунальної власності, у випадку, якщо вони розташовані у адміністративно-територіальних одиницях, які визнано територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України “Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)”. У випадку прийняття такого рішення батьки, або особи, які їх замінюють, не вносять плату за харчування дітей. Ця форма надає можливість місцевим радам території зі спеціальним екологічнім статусом зберегти (відновити) при наявності відповідних можливостей місцевого бюджету безкоштовне харчування в комунальних дитячих садках. Актуальність даної норми обумовлена не тільки соціально-економічним положенням багатьох родин, які не в змозі дозволити собі оплатити харчування дітей у дитячих садках, але й наслідки для здоров’я дитини, що проживає на території з ускладненою екологічною ситуацією. Рівень захворювань, що виникають на тлі несприятливої екологічної ситуації (в першу чергу, алергічних та онкологічних, захворювань дихальних шляхів, вроджених патологій на вказаних територіях значно вище середніх показників по країні), що вказує на необхідність прийняття комплексу заходів з забезпечення здоров’я дітей, серед яких повноцінне здорове харчування йде одним з перших

Зміни до Закону України «Про загальну середню освіту»:

7. Викласти частину 3 статті 22 Закону України «Про загальну середню осіту» в наступній редакції: «Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідна міська або районна, або обласна рада, або Верховна Рада автономної Республіки Крим має право прийняти рішення про дитяче харчування виключно за рахунок місцевого бюджету у загальноосвітніх навчальних закладах, які належать до комунальної власності, у випадку, якщо адміністративно-територіальні одиниці, на яких вони розташовані, визнані територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». У випадку прийняття такого рішення батьки, або особи, які їх замінюють, не вносять плату за харчування дітей». Обґрунтованість цієї норми аналогічна викладеної у пункті 6 цієї Пояснювальної записки.

Зміни до Закону України «Про вищу освіту»:

8. Викласти частину 2 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» в наступній редакції: «Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку. Забороняється скасовувати або зменшувати стипендії студентам, курсантам вищих навчальних закладів державної та комунальної власності, які навчаються за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, що розташовані у містах або районах, або областях, або в Автономній Республіці Крим, які визнано територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Ця норма дозволяє ввести заборону на скорочення та/або відміну стипендій студентам денної форми навчання, що проходять навчання за рахунок бюджету. Наявність на територіях з ускладненою екологічною ситуацією об’єктів промисловості та енергетики, низки інших значимих економічних об’єктів, формує високий запит на профільних спеціалістів як відповідних професій, так і спеціалістів для роботи в інших сферах, що забезпечують соціальну та іншу інфраструктуру життєдіяльності вказаних територій. Платна форма навчання не накладає на студента будь-яких забов’язень з подальшого працевлаштування, залишаючи за ним вільний вибір подальшої сфери та території своєї професійної діяльності, на відміну від бюджетної. Практика бюджетного навчання, як правило, передбачає, наявність угоди з відповідними підприємствами з приводу подальшого працевлаштування. Позбавлення студентів-бюджетників стипендій та її скорочення сприяє формуванню кадрового дефіциту на територіях, де є найбільша потреба у молодих спеціалістах, так як позбавляє студентів, що не здатні оплатити своє навчання навіть мінімального доходу, або примушує їх знижувати якість навчання, що отримують, за рахунок його суміщення з роботою. Гарантування стипендій дозволяє хоча б частково вирішити цю проблему. Окрім того, ця норма сприяє росту привабливості ВУЗів, що розташовані на відповідних територіях, тим самим укріплюючи науково-освітній потенціал відповідної території.
9. Доповнити частину 3 статті 62 Закону України «Про вищу освіту» наступними положеннями: «Відповідна міська, або районна, або обласна рада, або Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право прийняти рішення про виплату за рахунок місцевого бюджету надбавки студентам, курсантам вищих навчальних закладів державної та комунальної власності, які навчаються за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, у разі, якщо вищий навчальний заклад розташований у адміністративно-територіальній одиниці, яку визнано територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Надбавка до стипендії сплачується через вищий навчальний заклад, в якому навчається студент, курсант, згідно з умовами договору, який укладається між відповідною міською або районною, або обласною радою, або Верховною Радою Автономної Республіки Крим з однієї сторони і адміністрацією вищого навчального закладу з другої сторони. Порядок укладення й типові умови договору про виплату надбавки до стипендії затверджуються Кабінетом Міністрів України». Це положення дозволяє місцевим радам територій зі спеціальним екологічним статусом, відповідно до можливостей місцевого бюджету, призначати стипендії студентам-бюджетникам, визначаючи при цьому в договорі з конкретним вищим навчальним закладом, умови їх подальшого працевлаштування. Вказані умови дозволяють стимулювати професійну вищу освіту у сферах найбільш актуальних для розвитку регіону, вирішуючи його екологічні проблеми, питання економічного розвитку та модернізації виробництва, рішення інших проблем. Таке положення також може стати інструментом стимулювання ВНЗ, з якими укладається угода, для розвитку своїх навчальних програм з урахуванням найбільш актуальних для території, перспектив реформ екологічної, економічної та соціальної сфери, чого місцеві громади позбавлені в теперішній час.
10. Доповнення частиною 9 статті 72 Закону України «Про вищу освіту» в наступній редакції: «Забороняється скорочувати державне замовлення на підготовку фахівців за вищою освітою у державних та комунальних вищих навчальних закладах, що розташовані у адміністративно-територіальних одиницях, які визнано територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволяє накласти мораторій на скорочення квот навчання в ВНЗ на відповідних територіях за рахунок бюджету. Актуальність та необхідність цього заходу викладені у пункті 8 цієї Пояснювальної записки.

Зміни до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

11. Доповнити пунктом «Ї» статтю 19 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» у наступній редакції: «розробляти програми здійснення додаткових заходів, націлених на зменшення негативного впливу забруднення довкілля на здоров’я громадян, а також додаткові заходи по охороні здоров’я й профілактичні заходи на адміністративно-територіальній одиниці, яку визнано територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволяє міським радам та радам інших населених пунктів розробляти та реалізовувати програми та заходи екологічного, медичного та профілактичного характеру, так як на теперішній час ці ради позбавлені вказаних повноважень.
12. Доповнити пунктом «Ї» статтю 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» у наступній редакції: «фінансувати за рахунок коштів екологічного податку, отриманого місцевим бюджетом, програми здійснення додаткових заходів, націлених на зменшення негативного впливу забруднення довкілля на здоров’я громадян, а також додаткові заходи по охороні здоров’я й профілактичні заходи на адміністративно-територіальній одиниці, яку визнано територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволяє міським радам та радам інших населених пунктів, фінансувати за рахунок екологічного податку програми та заходи екологічного, медичного, профілактичного характеру, так як на теперішній час вказані ради позбавлені вказаних повноважень.
Поправки в Податковий Кодекс Украины:

13. Доповнити частиною 141.8 статтю 141 Податкового Кодексу України в наступній редакції: «Особливості оподаткування витрат на фінансування комплексних чи цільових програм, що затверджуються міською або районною, або обласною радою, або Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Платник податку, який здійснює витрати на фінансування комплексних чи цільових програм, що затверджуються міською або районною, або обласною радою, або Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», має право включити до складу витрат кожного податкового (звітного) періоду (наростаючим підсумком) сто відсотків від загальної суми таких витрат”. Впродовж останніх більш ніж двадцяти років спостерігається тенденція зниження підприємствами раніше властивого їм соціального навантаження. Раніше підприємства фінансували діяльність шкіл, дитячих садків, оздоровчих таборів, вели діяльність з висадки зелених насаджень, обслуговування жилого фонду (на теперішній час переважно переданого в муніципальну власність) і таке інше. Надалі ця соціальна діяльність підприємств знижувалася в силу скорочення не профільних фінансових витрат. В результаті необхідність цих витрат була перекладена на державний та місцеві бюджети, а часто і зовсім залишалася без фінансування. Наприклад, у Запорізькій області в останні роки спостерігається значне скорочення соціального навантаження базових підприємств. В той самий час саме ці підприємства не тільки виконують корисну функцію у секторі реальної економіки (створення робочих місць, відрахування податків), але й спричиняють найбільший збиток екології та, відповідно, здоров’ю мешканців. Протягом більш ніж десяти років предметом постійних суперечок у Запорізькій області є виконання промисловими підприємствами положень екологічної програми, терміни реалізації яких системно переносяться на більш пізні. Компроміс в цьому питанні між власниками підприємств та обласною радою раніше досягався, за інформацією ЗМІ, корупційними шляхами. Таким чином, область не отримувала зі сторони підприємств ані коштів, ані виконання норм із забезпечення екологічної безпеки. Це положення Податкового Кодексу дозволяє місцевим радам територій з ускладненою екологічною ситуацією, досягати компромісу у конфлікті інтересів з основними забруднювачами навколишнього середовища. Накладаючи на них соціальні та екологічні зобов’язання та, взамін дозволяючи їм відносити витрати по цим зобов’язанням на рахунок витрат при податковому обліку. Для уникнення завищення цих витрат, чи інших форм зловживання цією нормою, а також щоб уникнути нерозумного скорочення об’ємів неоподаткованого прибутку під прикриттям цієї норми, усі подібні витрати можуть бути понесені виключно в рамках програм, прийнятих місцевими радами. Витрати за цими програмами підпадають під законодавчі норми, властиві витратам бюджетних коштів. Це положення дозволяє, таким чином, місцевим радам відповідних територій, нести витрати за екологічними та соціальними програмами не тільки за рахунок власного бюджету, але й за рахунок підприємств, у випадку згоди останніх.
14. Доповнити частиною 9 статтю 129 Податкового Кодексу України в наступній редакції: «У разі визнання адміністративно-територіальної одиниці територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», вісімдесят відсотків від суми екологічного податку, нарахованої платниками, що зареєстровані на території цієї адміністративно-територіальної одиниці, зараховуються в місцевий бюджет і використовується для фінансового забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств та інших заходів з охорони природи та здоров’я громадян – членів громади. Рішенням відповідної міської або районної, або обласної ради, або Верховної Ради Автономної Республіки Крим частина податку, що має зараховуватись в місцевий бюджет, може залишатися платнику податку за умови цільового використання їх на зазначені цілі”. Ця норм дозволяє збільшити фінансування місцевих екологічних програм, розробляти та виконувати комплекс заходів по захисту навколишнього середовища.

Зміни до Бюджетного кодексу України

15. Доповнити пунктом 1-2 частину 1 статті 64 Бюджетного кодексу України у наступній редакції: «80 відсотків податку на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України у районах областей та у містах обласного значення, у разі визнання цих адміністративно-територіальних одиниць територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволить збільшити місцеві бюджети районів областей та міст обласного підпорядкування, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом, дозволить їм фінансувати екологічні, соціальні, медичні та освітні програми, а також заходи, передбачені нормами даного законопроекту. Також, таке положення відповідає нормам заявленого Президентом України та Урядом курсу на бюджетну децентралізацію. Ця норма розповсюджується на бюджети рівня районів області та міст обласного підпорядкування, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом.
16. Доповнити пунктом 43-1 частину 1 статті 64 Бюджетного кодексу у наступній редакції: «80 відсотків від суми екологічного податку, нарахованої платниками, що зареєстровані на території цієї адміністративно-територіальної одиниці, у разі визнання її територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Пояснення к цьому положенню відповідають доповненням Податкового кодексу Україну частиною 9 статею 129, зазначеного у пункті 14 цієї Пояснювальної записки.
17. Доповнити пунктом 1-3 частину 1 статті 66 Бюджетного кодексу України у наступній редакції: «40 відсотків податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території, у разі визнання міста або району, або області, або Автономної Республіки Крим територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволить збільшити обласний бюджет, у випадку наявності у складі області територіально-адміністративних одиниць, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом. В цьому випадку саме територіально-адміністративна одиниця, наділена цим статусом (місто обласного підпорядкування або район обласного підпорядкування) зберігає 80 відсотків вказаного податку на своєму рівні, а обласний бюджет 40 відсотків від об’єму надходжень на своєму рівні. Це положення дозволяє обласній раді фінансувати екологічні, соціальні, медичні та освітні програми, а також заходи, передбачені нормами цього законопроекту. Також це положення відповідає нормам заявленого Президентом України та Урядом курсу на бюджетну децентралізацію.
18. Доповнити пунктом 1-4 частину 1 статті 66 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «30 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, податку, визначеного пунктом 1-2 цієї частини статті, пунктом 18 частини першої статті 64 та пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу), у разі визнання міста або району, або області, або Автономної Республіки Крим територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)».
Це положення дозволить збільшити місцеві бюджети районів, областей та міст, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом, дозволив їм фінансувати екологічні, соціальні, медичні та освітні програми, а також заходи, передбачені нормами цього законопроекту. Також, це положення відповідає нормам заявленого Президентом України та Урядом курсу на бюджетну децентралізацію.
19. Доповнити пунктом 2-1 частину 1 статті 66 Бюджетного кодексу України у наступній редакції: «70 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, у разі визнання міста або району, або області, або Автономної Республіки Крим територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволить збільшити бюджети районів, областей та міст, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом, дозволив їм фінансувати екологічні, соціальні, медичні та освітні програми, заходи по відновленню лісових ресурсів, а також заходи, передбачені іншими нормами цього законопроекту. Також, це положення відповідає нормам заявленого Президентом України та Урядом курсу на бюджетну децентралізацію.
20. Доповнити пунктом 3-1 частину 1 статті 66 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «70 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим або міських, або районних, або обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору, у разі визнання міста або району, або області, або Автономної Республіки Крим територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволить збільшити місцеві бюджети районів, областей та міст, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом, дозволив їм фінансувати екологічні, соціальні, медичні та освітні програми. Заходи з очищення від забруднень водних ресурсів, а також заходи, передбачені іншими нормами цього законопроекту. Також це положення відповідає нормам заявленого Президентом України та Урядом курсу на бюджетну децентралізацію.
21. Доповнити пунктом 4-1 частину 1 статті 66 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «40 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), у разі визнання міста або району, або області, або Автономної Республіки Крим територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Це положення дозволить збільшити місцеві бюджети районів, областей та міст, визнаних територіями зі спеціальним екологічним статусом, дозволив їм фінансувати екологічні, соціальні, медичні та освітні програми, заходи із захисту навколишнього середовища від негативних наслідків видобутку корисних копалин, а також заходи, передбачені іншими нормами цього законопроекту. Також, це положення відповідає нормам заявленого Президентом України та Урядом курсу на бюджетну децентралізацію.
22. Доповнити пунктом 33-1 частину 1 статті 66 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «80 відсотків від суми екологічного податку, нарахованої платниками, що зареєстровані на території цієї адміністративно-територіальної одиниці, у разі визнання її територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Пояснення к цьому положенню відповідають доповненням Податкового кодексу України частиною 9 статтею 129, вказаного у пункті 14 цієї Пояснювальної записки.
23. Викласти пункт 4 частини 1 статті 90 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «соціальний захист та соціальне забезпечення, включаючи пенсійні надбавки, стипендії та надбавки до стипендій у середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах, фінансування харчування у дошкільних освітніх установах, а також установах загальної середньої освіти, що розташовані на території адміністративно-територіальних одиниць, які визнані територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним правовим статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)». Розширення цього пункту статті 90 дозволяє місцевим радам нести видатки, зазначені у пунктах 4,6,7,8,9 цієї Пояснювальної записки.
24. Доповнити пунктом 11-1 частини 1 статті 98 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «субвенція на ліквідацію погіршення екологічного стану внаслідок бойових дій чи терористичних актів». Цей пункт дозволяє місцевим бюджетам отримувати з державного бюджету субвенції на ліквідацію наслідків погіршення екологічної ситуації на відповідній території, які можуть настати у випадку розповсюдження на ній бойових дій або здійснення терористичних актів. Ця норма особливо актуальна для територіально-адміністративних одиниць, наближених до зони проведення АТО. У випадку завдання шкоди об’єктам хімічної галузі або атомної енергетики, відповідна територія може зіткнутися з вкрай значущою та небезпечною шкодою для екології. Цей ризик має бути законодавчо врахований та мають бути передбачені механізми фінансування заходів з захисту навколишнього середовища у відповідних ситуаціях.
25. Викласти пункт 3 частини 1 статті 90 Бюджетного кодексу України в наступній редакції: «субвенція на лікування постраждалих внаслідок бойових дій чи терористичних актів». Цей пункт дозволяє місцевим бюджетам отримувати з державного бюджету субвенції, що спрямовують на фінансування лікування постраждалих в наслідок бойових дій або терористичних актів, що особливо актуально для прифронтових територій та суміжних з ними територіально-адміністративних одиниць.
Зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення»
26. Викласти статтю 8 «Виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України» Закону України «Про пенсійне забезпечення» в наступній редакції: «Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов’язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях. В адміністративно-територіальних одиницях, які визнані територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», пенсіонерам, може здійснюватись пенсійна надбавка в розмірі, що передбачений рішенням відповідної міської або районної, або обласної ради, або Верховної Ради Автономної Республіки Крим, за рахунок відповідного місцевого бюджету. Надбавка встановлюється рішенням відповідної міської, або районної, аб обласної ради, або Верховної Ради Автономної Республіки Крим у процентному відношенні до пенсії, що виплачується відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про ветеринарну медицину», «Про судову експертизу», «Про зайнятість населення», «Про донорство крові та її компонентів», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус гірських населених пунктів в Україні», «Про дипломатичну службу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про Національний банк України», «Про біженців», «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку із закриттям Чорнобильської атомної електростанції», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також відповідно до Митного кодексу і Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 379/95-ВР від 13 жовтня 1995 р., з урахуванням всіх надбавок, підвищень та доплат. Надбавка до пенсії сплачується через органи Пенсійного Фонду України згідно з умовами договору, який укладається між відповідною міською, або районною, або обласною радою, або Верховною Радою Автономної Республіки Крим з однієї сторони і обласним управлінням Пенсійного Фонду України або управлінням Пенсійного Фонду України в автономній Республіці Крим з другої сторони. Порядок укладення й типові умови договору про виплату надбавки до пенсії затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пенсії не підлягають оподаткуванню”. Ця редакція вказаної статті Закону дозволяє реалізувати правовий механізм виплати надбавок до пенсій, обґрунтування якого вказані в пункті 4 цієї Пояснювальної записки.
Зміни до Закону України «Про регламент Верховної Ради» :

27. Викласти частину 7 статті 91 Закону України «Про регламент Верховної Ради України» в наступній редакції: «Якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, органами місцевого самоврядування, до нього додається таке погодження». Викладенням зазначеної статті у цій редакції реалізується правовий механізм, доцільність якого викладена у пункті 5 цієї Пояснювальної записки.
28. Доповнити частину 5 статті 92 Закону України «Про регламент Верховної Ради України» в наступній редакції: «Не може бути зареєстрований і в подальшому розглянутий законопроект, який стосується адміністративно-територіальної одиниці, що визнані територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», що стосується питань екологічної, бюджетної та соціально-економічної галузі, без попереднього погодження цього законопроекту з відповідною міською, або районною, або обласною радою або Верховною Радою Автономної Республіки Крим». Доповненням цієї частиною вказаної статті реалізується правовий механізм, доцільність якого викладена у пункті 5 цієї Пояснювальної записки.
Зміни Закону України «Про Кабінет міністрів України»:
29. Доповнити частиною 6 статтю 39 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» в наступній редакції: «Кабінет Міністрів України не має права виносити постанови чи розпорядження, стосуються спеціального правового режиму адміністративно-територіальної одиниці, що визнана територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», без попереднього погодження проектів цих постанов та розпоряджень відповідною обласною радою або Верховною Радою Автономної Республіки Крим”. Включення цього доповнення дозволяє обласній раді відповідної області, що була визнаною територією із спеціальним екологічним статусом (або області, в складі якої присутня територіальн-адміністративна одиниця, що визнана територією зі спеціальним екологічним статусом), висловлювати свою позицію та/або пропозиції у вигляді погодження, висловлювання незгоди або висловлювання особистої думки стосовно підзаконних актів, що приймаються Кабінетом Міністрів й здатні негативно вплинути на екологічну та/або соціально-економічну ситуацію на відповідній території. В якості прикладу можна привести раніше вказану ситуацію з введенням мораторію на перевірку підприємств на предмет дотримання норм екологічного законодавства. Також можна привести низку прикладів, пов’язаних із зниженням нормативного рівня дотримання обмежень на викиди та інші форми забруднення навколишнього середовища. Негативний вплив на місцеві та центральний бюджети здійснює надання Кабінетом міністрів податкових пільг тим чи іншим підприємствам без урахування думки місцевої громади. Також, ця норма є механізмом утримання прийняття на центральному рівні тих чи інших корупційних рішень, за рахунок інтересів обласної громади відповідної області, що наділена статусом території зі спеціальним екологічним статусом. Варто зазначити, що ця норма стосується виключно «постанови чи розпорядження, які стосуються спеціального правового режиму адміністративно-територіальної одиниці, що визнана територією з ускладненою екологічною ситуацією», не поширюючись на інші акти Кабінету Міністрів, стосовно тієї ж самої територіально-адміністративної одиниці.
Зміни до Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:
30. Доповнити абзацом 3 статтю 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у наступній редакції: «Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що відповідають за здійснення державної політики в екологічній, бюджетній та соціально-економічної галузі, адміністративно-територіальних одиниць, що визнані територіями з ускладненою екологічною ситуацією (територіями зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», призначаються на посади виключно за попереднім погодженням з відповідною міською, або місцевою, або обласною радою, або Верховною Радою Автономної Республіки Крим». Ця норма стосується виключно тих підрозділів державних адміністрацій, які відповідають за регулювання сфер екології, бюджету та соціально-економічної політики. Тобто, виключно напрямків, що безпосередньо пов’язані із сферою діяльності цього закону. Ця норма частково відображає законодавчі ініціативи Президента України Петра Порошенко з посилення повноважень органів місцевого самоврядування та ліквідації місцевих державних адміністрацій з передачі повноважень місцевим радам. Проте, питання ліквідації державних адміністрацій має досить складний та суперечливий характер та суттєво знижує рівень ефективності виконавчої влади, а також потребує тривалих термінів як для прийняття відповідної законодавчої бази, так і для реалізації цієї реформи. Через ці обставини пропонується компромісна форма обліку позиції місцевих рад в питаннях кадрових призначень на відповідних територіях, виключно у відповідних цьому закону питаннях, що дозволить уникнути корупційної складової та урахувати думку місцевої громади при прийнятті відповідних кадрових рішень. Також, ця норма дозволяє уникнути традиційної для багатьох областей проблеми конфлікту різних державних структур та органів місцевого самоврядування. В якості прикладу проблеми, яку дозволяє вирішити ця норма, можна привести багаточисельні випадки призначення керівників екологічних державних підрозділів на корупційних засадах, що спричиняє пряму шкоду екологічній безпеці відповідної території.
31. Доповнити абзацом 13 статтю 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в наступній редакції: «Місцеві державні адміністрації, не мають права виносити нормативні акти, які стосуються особливого правового режиму адміністративно-територіальної одиниці, що визнана територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», без попереднього погодження таких актів з відповідною міською або районою, або обласною радою, або Верховною Радою Автономної Республіки Крим». Завдяки цій нормі виключаються порушення та корупційні дії з боку органів виконавчої влади в питаннях дотримання спеціального правового режиму на територіях зі спеціальним екологічним статусом, таким чином вводиться обов’язкова норма узгодження з місцевою радою відповідної територіально- адміністративній одиниці. Також виключається ситуація нецільової розтрати коштів, пов’язаних з екологічними, соціально-економічними, медичними та освітніми програмами, що були прийняті на території зі спеціальним екологічним статусом. Зокрема, зловживання з боку розпорядників бюджетних коштів, якими, як правило, виступають підрозділи місцевих адміністрацій.
Зміни до Кодексу Законів про працю України:
32. Доповнити абзацом 6 статтю 97 Кодексу законів про працю України в наступній редакції: «Надбавки до заробітної плати працівникам, чиє місцезнаходження зареєстроване в адміністративно-територіальній одиниці, що визнана територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», регулюється окремим законом». Ця норма створює можливість регулювання на територіях зі спеціальним екологічним статусом компенсаційних надбавок співробітникам шкідливих для здоров’я виробництв, а також співробітникам підприємств (включаючи бюджетні), що знаходяться в найбільш екологічно небезпечних для здоров’я зонах. Небажання багатьох підприємств фінансово компенсувати своїм співробітникам шкоду для здоров’я, що завдається забрудненням навколишнього середовища потребує державного регулювання цього питання. Об’єми, категорії співробітників, що мають право на цю надбавку, її розмір, а також, регулювання цього питання з урахуванням специфіки як приватних підприємств, так і бюджетних, потребує окремого регулювання. Це регулювання може бути здійснено лише прийняттям відповідного закону, на базі Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)».
33. Доповнити абзацом 4 статтю 15 Кодексу законів про пацю України в наступній редакції: «Надбавки до заробітної плати працівникам, чиє місцезнаходження зареєстроване в адміністративно-територіальній одиниці, що визнана територією з ускладненою екологічною ситуацією (територією зі спеціальним екологічним статусом) відповідно до Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)», регулюється окремим законом». Пояснення до цього положення наведені у пункті 32 цієї Пояснювальної записки.
Зміни до Кримінального кодексу України
34. Викласти в наступній редакції частини 2 статті 228 Кримінального кодексу України: «Ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, або на території з ускладненою екологічною ситуацією (території зі спеціальним екологічним статусом), або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого». Розповсюдженим видом порушень з боку посадових осіб, до посадових обов’язків яких входить здійснення державної політики у сфері захисту екології, є фальсифікація відомостей, пов’язаних із забрудненням навколишнього середовища і т.і. Ці фальсифікації обумовлені низьким рівнем відповідальності посадових осіб на тлі негативних посадових наслідків в разі пред’явлення об’єктивних даних з негативними показниками. На територіях з ускладненою екологічною ситуацією подібні дії спричиняють непоправної шкоди як екології, так і здоров’ю громадян. Заходом з вирішення цієї проблеми є посилення кримінальної відповідальності за ці порушення.
Заключне пояснення: При розробці як самого проекту Закону України «Про спеціальний правовий режим застосування норм законодавства України в соціально-економічній, бюджетній та інших галузях на територіях з ускладненою екологічною ситуацією (про території зі спеціальним екологічним статусом)» в цілому, так і його заключних положень (відповідно яким повинні бути внесені зміни в інші законодавчі акти) використовувались розробки, пропозиції й корегування експертів у сфері права, екології, економіки й соціальної політики, які представляли громади м. Запоріжжя, м. Енергодар, Приазовського району Запорізької області, м. Кривий Ріг, м. Києв, Волині. Проте, попри різноманіття врахованих думок та пропозицій, Закон потребує додаткових доробок з урахуванням інтересів інших екологічно несприятливих територій України. При підготовці законопроекту враховані зауваження й рекомендації постійних комісій Запорізької міської Ради України на предмет його відповідності іншим законодавчим актам та законопроектам, прийняття яких передбачається протягом 2015 року у рамках реформ, заявлених Урядом та Президентом України. Ця доробка є невід’ємною частиною процедури розгляду законопроекту у Верховній Раді України.