Позашкільна освіта в Запоріжжі може стати платною?

Наразі в Україні триває процес реформування освітньої галузі, в рамках якого очікується прийняття нового закону «Про освіту». 11 листопада міністр освіти і науки України Сергій Квіт представив уряду проект цього закону. У ньому чимало нововведень, серед яких – зникнення з системи формальної освіти позашкільних навчальних закладів. Найбільше занепокоєні цією можливою зміною в законодавстві батьки запорізьких дітей, які відвідують різноманітні державні гуртки та секції, – вони бояться того, що ці осередки творчості залишаться поза системою та стануть платними.
военнослужащих
На захисті дитинства
У Запоріжжі – біля двох десятків позашкільних нав-чальних закладів різного спрямування: від естетичних до патріотичних. Сьогодні ці численні центри та школи – не просто установи, куди батьки приводять дитину, щоб вона не витрачала вільні години без діла, це – дієвий інститут соціального виховання підростаючого покоління. Довести це можна на прикладі Центру творчості дітей та юнацтва Жовтневого району Запоріжжя. Цей заклад має розгалужену систему: п’ять філій, 44 творчих об’єднання, 119 груп. Центр відвідують понад півтори тисячі дітей різного віку. Вони мають змогу безкоштовно займатися в хореографічних, вокальних, туристично-краєзнавчих, декоративно-прикладних гуртках.
У ЦТДЮ постійно вирує життя. Зали заповнені дітьми, які танцюють, співають, вишивають та займаються іншою творчою діяльністю. Батьки цієї малечі не знають, як довго ще, у світлі останніх подій, ці класи будуть наповнені вихованцями. Але кожен з них має багато власних аргументів на користь творчих гуртків. «Центри творчості – це не просто творчі навики, це, насамперед, виховання дітей», «діти в цих колективах живуть, вчаться спілкуватися одне з одним, соціалізуються», «Центр – місце, куди вони ходять із задоволенням», – це лише частина реплік батьків, для яких позашкільна освіта є важливою складовою всебічного розвитку їхніх дітей.
Про значення позашкільних закладів кажуть і численні законодавчі акти. Наприклад, ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» визначає засади організації охорони дитинства, що є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом, серед яких і «розвиток мережі… позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку й оздоровлення дітей, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази». Але фінансові проблеми, які стали особливо відчутні в останні роки, не сприяють розвитку цієї мережі. А інколи навіть і навпаки.
военнослужащих
«Обмежене фінансування»
Згідно з Бюджетним кодексом України, позашкільна освіта фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування здійснюють розподіл витрат самостійно, виходячи з обсягів власних доходів і пріоритетів. Тобто переважно позашкільні заклади фінансуються за залишковим принципом. З кожним роком це все більше ставить під загрозу існування всієї мережі позашкілля в країні, адже брак коштів змушує органи місцевої влади вдаватися до реорганізації, злиття, перепрофілювання закладів, що не відповідає державній політиці та порушує ст. 9 Закону України «Про позашкільну освіту».
У Запоріжжі перші гучні повідомлення про можливу реорганізацію дитячих центрів з’явилися ще в середині січня. Тоді постійна комісія з питань бюджету підготувала рекомендацію ЗОДА – опрацювати питання доцільності подальшого функціонування 20 комунальних закладів, серед яких опинилися й декілька установ для дітей та молоді. Їх мали «оптимізувати» для економії бюджетних коштів. Після цього пішла перша хвиля незадоволення батьків – вони писали численні звернення до Президента України, голови Верховної Ради, народних депутатів від Запорізького регіону, до міністра культури та навіть до уповноваженого Президента з прав дитини.
29 січня міністр освіти Сергій Квіт письмово звернувся до всіх голів обласних рад з проханням «взяти під контроль ситуацію стосовно функціонування позашкільних навчальних закладів та не допустити їх безпідставної ліквідації або реорганізації в умовах обмеженого фінансування галузі освіти». Він зазначив, що рішення про закриття та реорганізацію таких закладів нерідко приймаються без урахування освітніх потреб і соціальних запитів населення, що створює соціальну напругу в суспільстві та формує відповідну громадську думку щодо освітньої політики.
Ближче до весни ситуація навколо позашкільних закладів заспокоїлася. Але каталізатором нової хвилі обурень батьків став презентований на початку листопада проект нового закону «Про освіту».
военнослужащих
Неформальна освіта
У діючому на сьогодні законі зазначено, що структура освіти складається з семи ланок: дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна та самоосвіта. У проекті нового закону до цієї структури приєдналася освіта для дорослих. Разом з тим тут з’являється нове визначення – «формальна» освіта. Вона включає в себе такі рівні: дошкільна, повна загальна середня, професійна (професійно-технічна) та вища. Позашкільної освіти серед цього списку немає. Це і обурило численних батьків, чиї діти займаються в різноманітних творчих гуртках. Вони побоюються, що «відривання» позашкілля від інших формальних рівнів освіти призведе до вимушеного переходу творчих гуртків у комерційний сектор.
У проекті нового закону зазначається, що «фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти державного та/або місцевих бюджетів, батьків, законних представників, з інших джерел, не заборонених законодавством». Тобто в документі прямою мовою не сказано, що позашкільні заклади будуть виключно платними. Але враховуючи вже численні нападки на дитячі центри, батьків насторожують будь-які зміни статусу цих закладів. Зокрема, їх лякає те, що такі установи, втративши статус «формальної освіти», залишаться навіть без тієї скромної фінансової підтримки, що є зараз. Тут треба зазначити, що і сьогодні, при наявності дотацій з місцевих бюджетів, гуртки не можуть повноцінно розвиватися без грошової допомоги з боку батьків.
«Систему фінансування» позашкільних закладів можна продемонструвати на танцювальних гуртках того ж ЦТДЮ Жовтневого району. Бюджетні кошти йдуть на оплату оренди приміщення, комунальних послуг та на заробітну платню персоналу. Це значна частина витрат, але вона не включає в себе кошти на низку інших потреб: ремонт та благоустрій закладу, оснащення залів необхідними приладами й інструментами, пошиття спеціальних костюмів та взуття як для занять, так і для виступів, оплата участі у фестивалях. Ці витрати лягають на плечі батьків. Якщо вони будуть змушені забезпечувати гуртки в повному обсязі, кількість вихованців може суттєво зменшитися, адже не всі батьки зможуть оплачувати заняття.
Ще до презентації проекту нового закону голова комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Лілія Гриневич запевнила, що вилучення позашкілля з системи формальної освіти не зробить їх платними:
– У позашкільній освіті можуть надаватися платні послуги, але вони не можуть бути єдиною можливістю в цьому секторі освіти.
Разом з тим батькам вихованців не надають ніякого пояснення, що буде з дитячими центрами Запоріжжя після прийняття нового закону. Але вони не збираються сидіти, склавши руки. Батьки підписують петиції до Президента і пишуть звернення в профільні органи влади з проханням не відокремлювати позашкільну освіту від формальної, щоб в їх дітей і надалі була можливість творчо розвиватися.