Як українська влада зачищає енергоринок під себе: від Запоріжжя до «Укренерго»

Енергетичний сектор України став полем жорстокої боротьби за контроль над мільярдами гривень. Ремонти інфраструктури після російських атак, великі кредити та бюджетні потоки перетворили енергетику на ласий шматок для політичної верхівки. Влада йде до мети не тільки тиском, а й терором — шантажем, катівнями і кримінальними переслідуваннями тих, хто не погоджується на схеми.

Тиск на Михайла Гаврилова: приклад терору

Фаховий спеціаліст Михайло Гаврилов очолив ПАТ «Запоріжжяобленерго» прифронтової області в критичний період — 24 березня 2023 року. Проте вже через 3 місяці – з липня 2023 року після відмови від корупційних схем, почалися погрози кримінальними справами. А з вересня — регулярні обшуки кожні 2 місяці в Запоріжжі та Дніпрі: вилучали техніку, зокрема у родини, яку до сих пір не повернули. Гаврилов — батько 3-х дітей, тому постійні стреси для родини стали головною метою шантажистів зверху. Кур’єри  від  «Слуги народу» прямо вимагали хабарі.

Другою «провиною» стала відмова від наполегливих порад вступити до лав «Слуги народу» та фінансово її підтримувати. Погрози та тиск стали буденністю. Важливу роль у переслідуванні Гаврилова зіграли “смотрящій за Запоріжжям” та голова фракції “Слуг” у Верховній Раді Давид Арахамія. Минулі політичні симпатії Гаврилова до ОПЗЖ та конструктивна критика чинної влади зробили його ідеальною мішенню — в Київ лавиною потекли листи про політичну неблагонадійність.

Сфабрикована справа №72023000410000042 звинувачувала Гаврилова у завданні збитків через тариф для «Запоріжабразиву». Проте:

۰ експертиза від 9 серпня 2024 року спростувала збитки;

۰ Київський НДІСЕ підтвердив законність тарифу;

۰ ПАТ «Запоріжжяобленерго» заявило про відсутність шкоди.

Попри розвал справи, фізичні погрози змусили Гаврилова залишити посаду та виїхати з родиною за кордон. Переслідування родини триває й досі.

«Укренерго»: війна за 100 мільярдів

За останній рік ділки Офісу Президента пройшлися силовим катком по регіональним енергокомпаніям:

۰ Олег Самчук (Черкасиобленерго) — звільнився на початку 2024 року після кримінальної справи через відмову працювати за схемами.

۰ Ігор Юхимець (Тернопільобленерго) — звільнений після кримінальної справи і перевірок щодо сонячних електростанцій.

۰ Вадим Данилків (Миколаївобленерго) — Після численних викликів до силових структур і тиску з боку голови ОВА Віталія Кіма, змушений залишити посаду, аби не наражати на небезпеку себе і сім’ю.

۰ Михайло Гаврилов (Запоріжжяобленерго) — пішов з енергетики після обшуків і сфабрикованої справи.

۰ Костянтин Логвіненко (Харківобленерго) — заарештований після добровільної відставки за сфабрикованими звинуваченнями.

۰ Олег Козачук (Хмельницькобленерго) — змушений залишити посаду під політичним тиском.

Паралельно атакували і найбільшу енергокомпанію — «Укренерго». Її голова Володимир Кудрицький у вересні 2024 року залишив посаду після тривалого тиску і відмови розпилювати 100 млрд грн бюджету компанії. Відразу після звільнення проти нього розпочалося показове кримінальне переслідування, що змусило Кудрицького виїхати за кордон під загрозою розправи.

Нардеп Ярослав Железняк прямо пов’язав його відставку з бажанням Банкової контролювати €1,5 млрд міжнародних кредитів та величезні бюджетні потоки.

Запоріжжя: регіон під «Слугою народу»

Запоріжжя стало полігоном для зачисток ще до початку повномасштабної війни. У вересні 2021 року міського голову Володимира Буряка, обраного 60% голосів, усунули з посади. Замість нього призначили члена «Слуги народу» Анатолія Куртєва, а згодом ще більш поступливу “слугу” Регіну Харченко. Керував операцією “смотрящій” за Запоріжжям від Офісу Президента Давид Арахамія, він же голова фракції СН у Верховній Раді.

Після їх призначення, регіон остаточно перейшов під контроль «Слуги народу». Під їхнім впливом й контролем опинилися бюджет громади, енергетика, комунальні підприємства і навіть ринок медичних аналізів.

Про градус переділу свідчить гучний випадок — 11 червня вранці в Запоріжжі біля під’їзду багатоповерхівки застрелили місцевого чиновника Максима Денщика: нападник здійснив чотири постріли, зокрема показово — у живіт. Денщик очолював департамент правового забезпечення міськради і 2 травня публічно заявив про тиск і погрози з боку влади. Він повідомляв, що йому кілька разів «по-хорошому» пропонували звільнитися, а також погрожували розправою через правоохоронні органи. Не дивлячись на заяви поліції про оперативне затримання нападників, справу поховали.

Катівні, СІЗО, відкупні: реальність нової України

В Лук’янівське СІЗО щоденні черги арештованих «за інакодумство» та підприємців. У таємній катівні СБУ «Спортзал» зафіксовані катування і вбивства, серед жертв — американський журналіст Гонсало Ліра. Його смерть викликала гнів навіть у адміністрації Дональда Трампа.

Через пекло “Спортзалу” пройшли сотні людей, навіть полковник СБУ Юрій Рябуха, екс-посол України при СНД Віталій Гордина та нардеп Віталій Грушевський.

Схема щодо бізнесу працює просто: вимагання — згода/відмова — сфабриковані справи — тортури — вимога відкупних.

Серед жертв є й відомі запоріжці:

۰ Олександр Пономарьов (“Азмол”, «Агрінол»)

۰ Вячеслав Богуслаєв («Мотор Січ»)

۰ Євгеній Шевченко (нардеп).

Щодо перших двох вироків вже кілька років немає. Їх тримають в заручниках, вимагаючи відкупних.

Богуслаєва, легенду авіабудування, затримали ще в жовтні 2022 року за звинуваченнями у держзраді, арештувавши майно на 1 млрд грн (Forbes). У листопаді 2024 року 86-річний Богуслаєв пережив клінічну смерть у приватній клініці після перебування в СІЗО (ZN.ua).

Переслідують усіх: Олександр Дубінський: нардеп, звинувачений у держзраді, заарештований у листопаді 2023 року, жорстоко побитий в СІЗО, зламані ребра. Вироку до сих пір немає.

Анатолій Шарій: блогер, сім’я якого пережила замах за кордоном — обстріл автоматичною зброєю та підпал дому.

Кирило Молчанов — депортований із Польщі за критику влади. Дмитро Чистилін — висланий із Молдови під тиском української влади за критику. Священники УПЦ: десятки зазнають обшуків і арештів (Amnesty International).

Бізнесмени Геннадій Боголюбов, Вадим Новинський, Геннадій Балашов, нардепи Олександр Куницький, Артем Дмитрук, Наталія Королевська, екс-нардеп Вадим Столар, голова КСУ Олександр Тупицький, сотні інших виїхали через кримінальні справи, погрози чи рекет. За кордоном — отруєно ртуттю О.Тупицького у Відні у вересні 2024 року, відбувся замах на родину Дмитрука в Румунії. СБУ наполегливо шукає «змову» в діяльності екс-голови Офісу Андрія Богдана, блогерів Костянтина Бондаренка, Ігоря Мосійчука, Мирослава Олешка та інших, які знаходяться у Відні. А в Україні зовсім не залишилося опонентів влади.

Навіть санкції РНБО стали інструментом знищення опонентів режиму: Світлана Крюкова («Страна.ua»), Вадим Карасьов, Олександр Шелест, навіть Петро Порошенко та десятки інших. 20 березня 2022 року заборонено ОПЗЖ, «Партію Шарія», «Опозиційний блок». У в’язницях знаходяться або побували — політологи Джангіров, Погребинський, журналіст Назаров, блогер Корнійчук. Проти Діани Панченко сфабриковано дві справи по 15 років кожна. Рупор Банкової піарник Володимир Петров (тг-канал “Карточный Офис”) в пості від 28.04.25 прямо вимагає: “Дуже важливо досягти автоматичного відкриття кримінальних справ стосовно тих, хто отримав санкції РНБО”. Що це, як не повернення до практики сталінського генпрокурора Вишинського 1937 року щодо “ворогів народу”?

Нещодавний резонансний випуск Bigus.info “Санкції замість вироку” прямо вказує, що санкції стали інструментом усунення конкурентів та батогом, під яким вже виявилися ціла когорта українських політиків та бізнесменів.

Україна: від свободи до терору

Freedom House у 2024 році відніс Україну до категорії «частково вільних» країн — 67-е місце зі 100 у світі. Amnesty International фіксує стрімке погіршення прав людини. У ЄСПЛ Україна посідає 3-є місце за кількістю скарг через порушення прав людей.

Висновок

Енергетична зачистка — це лише верхівка айсбергу тотальної корупції та авторитарного свавілля. Систему терору будують не заради безпеки чи реформ, а заради грошей і влади. Від Михайла Гаврилова до Володимира Кудрицького — сьогодні в Україні переслідують кожного, хто відмовляється стати частиною корупційної мафії.

Доки ми мовчимо — вони сильнішають.