Запорізький малий бізнес просить міську владу підтримати його перед урядом і парламентом
Міська cпілка підприємців “Ніка”
м. Запоріжжя, вул. Жуковського 32\10
тел/факс 228-16-63; тел. 220-77-16
[email protected]; nikazp.at.ua
Голові міської координаційної ради
з питань розвитку підприємництва,
міському голові м. Запоріжжя
Буряку В.В.
Вих. № 18-03-20 від 20.03.2018
Про законопроект № 8089
Шановний Володимире Вікторовичу!
Надаємо своє бачення проблеми щодо законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо зменшення ставки податку на додану вартість, реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та підвищення прозорості розрахункових операцій з урахуванням європейської практики», реєстраційний № 8089 від 01.03.2018, розгляд якого заплановано на позачерговому засіданні міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва 22.03.2018.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою зазначеного законопроекту є виведення з тіньового обігу суттєвої частини економіки України та у зв’язку із цим, підвищення обсягу сплати податків.
Однак, розробниками законопроекту не враховано те, що найбільшу питому вагу в тіньовому обігу капіталу складають офшорні та трансферні схеми ухилення від оподаткування, які застосовуються фірмами, підпорядкованими олігархам, а не схеми використання праці ФОП замість найманих працівників.
За підсумком дослідження «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», здійсненого Інститутом соціально-економічної трансформації у 2017 році, приблизні втрати бюджету від використання офшорних схем становить 50-65 млрд. грн. на рік, у той час, як використання праці ФОП замість найманих працівників складає від 2,5 до 5 млрд. грн. на рік.
Посилаючись на дослідження МВФ, згідно якого розмір тіньового сектора в структурі економіки України становить 44,8%, розробники замовчують, що за час правління політичної сили, яку вони представляють, рівень тінізації економіки зріс.
Так, згідно зазначеного дослідження, у 2014 році рівень тінізації економіки України становив 39,95%, а в 2015 році — 42,9%. Це зростання відбулось не внаслідок використання малим бізнесом схем мінімізації видатків, а внаслідок використання олігархатом, який прийшов до влади після Революції Гідності, схем ухилення від оподаткування.
Посилаючись на звіт Спеціального комітету експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, у якому було зазначено, що Україна стоїть перед значними ризиками у питанні відмивання коштів через корупцію та незаконну економічну діяльність, представники правлячої політичної сили намагаються перекласти відповідальність за це на малий бізнес.
Однак, поза полем зору ініціаторів законопроекту залишаються численні корупційні правопорушення представників правлячої коаліції, які завдали значних збитків бюджету України, але на розгляд суду ще не внесені.
Констатуючи факт, що спрощена система оподаткування почала масово використовуватися реальним великим бізнесом, розробники законопроекту пропонують фактично знищити систему спрощеного оподаткування.
Так як «реально великий бізнес» підпорядкований купці олігархів, розробники законопроекту, як представники правлячої олігархічної політичної партії, намагаються перекласти відповідальність за тінізацію економіки України на реальний малий бізнес.
Розробники законопроекту стверджують, що завдяки відсутності можливості контролю реального обороту готівкової виручки, ФОПи фактично перевищують гранично допустимі обсяги річного доходу 1,5 млн. грн. для другої групи платників єдиного податку. При цьому розробники законопроекту залишають без уваги значний рівень зростання інфляції внаслідок безглуздого керівництва нинішньої влади, що робить фактично неможливим дотримання вимоги гранично допустимого обсягу річного доходу в розмірі 1500000 гривень.
За час дії обмеження обсягу річного доходу в сумі 1,5 млн. грн. – з 2011 року по нинішній час, рівень інфляції зріс з 151,4% до 363,6%, тобто в 2,4 рази. З огляду на таке зростання, і допустимий обсяг річного доходу для другої групи платників єдиного податку повинен збільшитись в 2,4 рази та становити 3,6 млн. грн. Так як нинішня влада не індексує рівень гранично допустимого обсягу річного доходу для другої групи платників єдиного податку, підприємці вимушені самостійно вирішувати проблему, яка виникла внаслідок неадекватної економічної політики нинішньої влади.
На точку зору розробників законопроекту, на сьогоднішній день невисока вартість ведення бухгалтерського обліку в сфері торгівлі з можливістю залучення сторонніх фахівців із зазначених питань, тому перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності не повинен становити великої складності та тягнути за собою значних витрат.
Однак, за індексом Doing Business в Україні для підготовки, сплати та надання звітності за податками, у 2018 році витрачається 327,5 годин на рік, що в 6,5 разів більше, ніж в Естонії, яка є лідером за цим показником. Твердження про невисоку вартість ведення бухгалтерського обліку спростовується реальними затратами підприємців на створення та утримання нового робочого місця, забезпечення адміністрування бухгалтерського та податкового обліку, а також нестабільністю законодавства, яке спричиняє додаткові затрати на ведення бухгалтерського обліку та надання відповідної звітності. Так, в Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щорічно вноситься не менше двох змін. Крім цього, часто змінюються вимоги підзаконних актів до ведення бухгалтерського обліку чи інші вимоги, наприклад заборона використання програмного забезпечення 1-С бухгалтерія.
Розробники законопроекту бідкаються відсутністю реальної можливості здійснювати адміністрування обороту фізичних осіб-підприємців. При цьому ігнорується факт значної ефективності спрощеної системи оподаткування, коли держава не витрачає жодної копійки на адміністрування єдиного податку, однак за рахунок добровільної сплати єдиного податку надходять значні кошти до бюджету. Крім цього, за даними IMF Working Paper витрати на дотримання податкового законодавства до виручки підприємств (МСП відносно великих підприємств) в Україні становлять 117,1%, тоді як середнє значення цього показника в державах ЄС становить 13%.
Давши посилання на окремі дослідження, розробники законопроекту стверджують про широке використання фізичних осіб-підприємців третьої групи платників єдиного податку з метою оптимізації оподаткування при виплаті заробітної плати, а також з метою виведення готівки для різних «сірих» потреб.
Однак, розробники законопроекту залишають без уваги факт, що зазначені дії підприємців виникають внаслідок неадекватної економічної політики в Україні, яка спрямована на посилення фіскального тиску. Також значний рівень корумпованості посадовців призводить до виведення готівки для різних «сірих» потреб, серед яких найбільша потреба – задоволення корупційних інтересів влажномовців. Без уваги розробників законопроекту залишилась інформація із дослідження, на яке вони посилаються, що: «…більш жорсткі умови для оплати праці офіційно працевлаштованих співробітників штовхають бізнес до використання ФОПів або виплат зарплати «у конвертах». Для українців це означає, що робочих місць, які дають соціальні гарантії, на ринку праці ставатиме менше».
Незрозуміла теза розробників законопроекту, що приватний сектор більш оперативно й «логічно» реагує на економічні обставини і така тенденція досить небезпечна.
При здійсненні регулювань, нинішня влада ігнорує економічні закони, а коли задекларовані нею цілі не досягнуті, звинувачує у цьому малий бізнес. Динаміка підвищення мінімальних стандартів оплати праці нинішньою владою є значно швидшою, ніж темпи відновлення економіки. У 2017 році показник українського ВВП був на 12% менший, ніж у 2013-му, а за останні три роки Уряд підняв мінімальну заробітну плату більш ніж утричі.
Ухвалюючи рішення, урядовцям треба враховувати, що приватний сектор працює за реальними законами економіки. І його реакція на зміну мінімальної зарплати принципово відрізняється від реакції державного сектору, де все зводиться до перерозподілу бюджетних коштів, які стягнуті з підприємців та інших платників податків. Приватний бізнес намагається оптимізувати свої видатки, аби вижити в умовах кризи та залишитись конкурентоспроможним. Тому більш жорсткі умови для оплати праці офіційно працевлаштованих співробітників штовхають бізнес до використання ФОПів або виплат зарплати «у конвертах».
Розробники законопроекту за мету ставлять також скорочення можливостей продажу товарів, ввезених в Україну без сплати податків та зборів.
Таким чином, у разі прийняття цього законопроекту, держава підтвердить свою неспроможність побороти контрабанду та високопосадовців-корупціонерів, які кришують контрабандистів.
Ставлячи завдання щодо підвищення дисципліни суб’єктів господарювання при проведенні розрахункових операцій та видачі розрахункових документів, розробники законопроекту, на догоду олігархам, намагаються створити умови для задушення малого бізнесу як шляхом збільшення фінансового навантаження для виконання цього регулювання, так і шляхом накладення значних штрафів за незначні порушення.
Узагальнюючи наведене вище, доходимо висновку про неприйнятність законопроекту № 8089 від 01.03.2018, внесеного народними депутатами України, членами депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Шиньковичем А.В., який працював заступником голови ТОВ «Епіцентр» у Вінниці та Чекітою Г.Л. – власником 15 немалих підприємств, у тому числі «Панком Конго», зареєстрованого в Конго та спільного українсько — англійського підприємства «Панком – юн».
У зв’язку із зазначеним вище, за підсумками позачергового засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва 22.03.2018 вносимо пропозицію направити листи зазначеним нижче особам.
Президенту України Петру Порошенку з проханням вжити заходів до членів депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» щодо недопущення витрачання дорогоцінного часу народних депутатів України, який оплачується коштами платників податку, на розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів, які спрямовані на фактичне знищення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. У разі прийняття законопроектів № 8089 від 01.03.2018 (ініціатор член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Шинькович А.В.) та № 7142 від 27.09.2017 (ініціатор член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Фролов М.О.) застосувати до них вето.
Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману з проханням дати доручення Міністру фінансів України та Міністру економічного розвитку і торгівлі України надати висновки щодо законопроектів № 8089 від 01.03.2018 та № 7142 від 27.09.2017 з врахуванням точки зору міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва.
Голові Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Южаніній Н.П. з проханням врахувати зауваження міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва під час розгляду на засіданні Комітету законопроектів № 8089 від 01.03.2018 та № 7142 від 27.09.2017 та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні відхилити їх.
Народним депутатам України 8-го скликання, які обрані чи народились на території Запорізької області (крім членів депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка»).
З повагою
голова Правління Л.О. Кривенко