Звернення до редакції

Головному редактору газети «Правда»

Зотову В.М.

Сташевської Марини Євгенівни,

проживаючої за адресою: 70545,

Оріхівський район, с.Преображенка,

вул.Тітова, 49, тел. 066-374-85-81

Доброго дня, шановний Валерій Михайлович!

Змушена звернутися до Вас із проханням допомоги у відновленні справедливості. Нажаль, жодні зміни в нашій державі не змінили ставлення правоохоронних органів до простих людей. Замість того, щоб виконувати свої обов’язки по захисту громадян від злочинних посягань, працівники поліції та прокуратури продовжують ігнорувати людську біду, що не може не наводити на думку про продажність всієї правоохоронної системи.

Я, мати двох малолітніх дітей, останнім часом виховую дітей одна, оскільки зі своїм колишнім чоловіком Сташевським С.В. ми розійшлися. 11.01.2016 року мій колишній чоловік, побачивши мене на вулиці, прилюдно, у присутності наших дітей безпричинно побив мене, спричинивши тілесні ушкодження. Попри наявність численних доказів його причетності до злочину, до теперішнього часу кримінальне провадження не завершено, винна особа не понесла покарання.

Кримінальне провадження №12016080310000050 за вказаним фактом розслідується Оріхівським відділом поліції.

Після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження мені стало відомо, що у ньому зібрані наступні докази, які вказують на винуватість Сташевського С.В.:

протокол допиту мене як потерпілої, у якому зафіксовані мої показання про те, що 11.01.2016 року я із малолітніми дітьми поверталася до дому від своєї тітки. Мене побачив Сташевський С.В., який почав мене ображати та бити. Протиправні дії цієї особи були припинені лише за втручання Сьомченка А.В;

протокол допиту свідка Сьомченка А.В., який пояснив, що наведеного дня їхав на своєму автомобілі разом із Сташевським С.В. Проїхавши повз мене, останній попрохав зупинити автомобіль та запропонував допитуємому купити продукти самостійно. Далі Сьомченко С.В. пояснив, що коли повернувся до нас із Сташевським, то побачив, що той схопив мене за капюшон, від чого я впала на землю. Він вибіг із автомобіля та відтягнув Сташевського від мене, після чого сам, за вказівкою Сташевського, поїхав додому;

протокол допиту в якості свідка мого батька Касьяна Є.І., який підтвердив, що коли я уходила з будинку до тітки, жодних скарг на стан здоров’я не виказувала та не мала тілесних ушкоджень, а коли повернулася, мала ознаки побиття та розповіла, що мене побив Сташевський;

протокол свідка Островерх Л.Ю., яка пояснила, що, перебуваючи у себе вдома, бачила, як Сташевський погрожував мені та ображав, а також наносив удари по моєму тілу;

протокол допиту свідка Мосьпан О.Ф., яка пояснила, що перебувала в гостях у будинку, в якому я проживаю зі своєю родиною та бачила момент мого повернення додому. Вона підтвердила, що на моєму тілі були сліди побиття, я перебувала у схвильованому стані та пояснила, що тілесні ушкодження отримала від Сташевського;

протокол слідчого експерименту зі мною як з потерпілою, в ході якого я відобразила механізм нанесення тілесних ушкоджень Сташевським С.В.;

протокол слідчого експерименту із свідком Островерх Л.Ю., під час якого свідок відтворила обстановку подій 11.01.2016 року, і яким перевірено видимість з місця знаходження свідка до місця події;

висновок експерта, що провів судово-медичну експертизу та встановив, що внаслідок побиття мною було отримано тілесні ушкодження.

Також до матеріалів кримінального провадження долучено пояснення Сташевського С.В., у якому він підтвердив факт конфлікту зі мною зі своєї власної ініціативи та будь-яких спонукань з моєї сторони, проте заявив, що тілесних ушкоджень мені не спричиняв.

Жодних доказів, які б спростовували факт побиття мене Сташевським С.В. досудовим розслідуванням не встановлено.

На протязі чотирьох з половиною місяців у кримінальному провадженні слідчі дії взагалі не проводилися.

Прокурори Оріхівського відділу Токмацької прокуратури Попов О.М. та Мартиш М.М., які здійснюють процесуальне керівництво, спочатку вводили мене в оману, пояснюючи, що через відсутність Сташевського С.В. (він дійсно тривалий час перебував у Польщі), не можливо повідомити йому про підозру. Пізніше, після неодноразового спілкування з процесуальними керівниками вони повідомили мені про те, що Сташевський С.В. свою причетність до мого побиття заперечує, тому для об’єктивного розслідування необхідно провести додаткові слідчі дії. Окрім того, можливість вручення повідомлення про підозру батькам Сташевського та оголошення його у розшук прокурори Попов О.М. та Мартиш М.М. декілька раз обіцяли погодити із керівництвом прокуратури.

Проте, після прибуття Сташевського із Польщі та спілкування з ним прокурора Попова О.М., останній заявив, що підстав для повідомлення йому підозри не встановлено, оскільки той заперечує свою вину.

Така позиція просто дивує і обурює. Мене, молоду жінку, одиноку матір двох малолітніх дітей було привселюдно безпричинно побито на вулиці. І на протязі 7 місяців я маю домагатися від правоохоронних органів виконати свої обов’язки, у відповідь на що мене спочатку «годують обіцянками», а згодом взагалі прямо в обличчя говорять про те, що мої права не можливо захистити внаслідок невизнання вини злочинцем.

Мені відомо, що Сташевський С.В. знову планує виїзд до Польщі на тривалий строк, що знов ускладнить можливість прийняття рішення за наслідками досудового розслідування.

Скарга до керівника Токмацької прокуратури позитивних результатів не дала. Керівником лише констатовано порушення моїх прав як потерпілої та зазначено про надання вказівок. Хіба так має поводити себе керівник??? Кримінальне провадження не було взято на контроль, підлеглі не були заслухані на нараді. Як результат такої бездіяльності – на протязі більш ніж місяць рух у справі не відбувається, слідчі дії не проводяться (на мою думку вони всі і так проведені), про підозру винній особі не повідомлено, мої права не поновлені. Від Сташевського я неодноразово чую нові погрози та запевнення, що він «порішав» всі питання і я нічого не доб’юся.

Вважаючи, що набуття суспільного резонансу у наведеному кримінальному провадженні є єдиним способом змусити силові структури поновити мої права і направити справу до суду, звертаюся до Вас із великим проханням висвітлити наведені проблеми в засобах масової інформації та взяти під контроль результати досудового розслідування. Ви – моя остання надія.

М.Є.Сташевська