ГлавнаяПубликацииСитуация

Новости

В руководстве запорожской полиции – донецкое усиление

ПоповВместо теперь уже бывшего заместителя начальника ГУ Нацполиции в Запорожской области Руслана Канашко в Запорожье, по предварительной информации, на руководящую должность центральное руководство прочит Юрия Владимировича Попова 1982 г.р.

Читать полностью...

Запорожцы требуют убрать морг из жилой зоны«Водоканал» опровергает слухи о трехкратном превышении хлора в водеЖурналисты газеты «Запорізька правда» добились рассмотрения на сессии облсовета вопроса о разгосударствлении издания«Мотор Сич» усматривает в публикации «The Washington Times» интересы оборонного комплекса РоссииБердянск «аннексировал» соседний сельсоветВ Бердянске убит ветеран и активист Виталий «Сармат» ОлешкоВ Запорожье в разгар лета пляж закрыли на реконструкциюКевин МаКой пояснил ситуацию вокруг концерта Bad Boys Blue в ЗапорожьеВ Запорожье выступила фальшивая группа Bad Boys BlueВадим Кривохатько покинул фракцию БПП

Неодемократичне рейдерство. Ще раз про двох голів запорізької «Просвіти»

16 мая, 2015

9
Нещодавно наша газета опублікувала два матеріали про те, що в Запорізькій обласній організації «Просвіта» з’явився другий голова. Публікуємо коментар на цю тему заступника голови ЗОО ВУТ «Просвіта», професора, доктора філологічних наук Зіновія Партика.

Справді, Запорізька обласна організація «Просвіта» зараз має двох голів. Як це трапилося? Будучи свідком і учасником пов’язаних із цим подій, змушений пояснити читачам «Правди» та просвітянам, які не розуміють того, що призвело до такого стану. При цьому зупинюся винятково на організаційному та юридичному аспектах цієї справи, оскільки один з голів уже звернувся з позовною заявою в суд.
Отож, приблизно в серпні 2014 року частина членів правління «Просвіти» потай від решти правління вирішили змінити голову – Олега Ткаченка. Для цього вони зібралися, як модно казати тепер, сепаратно, за межами приміщення товариства й провели своє окреме засідання, оформивши його протоколом (до речі, цього протоколу з підписом головуючого на цих зборах члени чинного правління досі так і не бачили; більшість членів чинного правління про засідання не знали й, відповідно, присутні на ньому не були). Проте – і в усій цій катавасії це є основним! – для кворуму «заколотникам» (даруйте, вживатиму далі саме таку назву) бракувало три голоси. Щоб приховати це, вони записали присутніми в себе на засіданні кількох членів правління, яких там насправді не було (про це є письмові заяви членів правління, відсутніх на «заколотницькому» засіданні).
Організатором цього «заколоту» був член правління (його прізвища не називаю), який свого часу «засватав» на посаду голови того ж таки О. Ткаченка, а рік тому пропонував зайняти цю посаду ще й мені, так, начебто він цією посадою розпоряджається як своєю власністю (я відмовився). Цей член правління «Просвіти» при цьому паралельно очолює одну з обласних організацій націоналістичного спрямування. Потім цією групою «заколотників» на посаду було запрошено Ігоря Артюшенка, який планував балотуватися в народні депутати, а тому стати напередодні виборів головою обласної організації йому було вигідно.
Читачам також поясню, що для того, аби переобрати голову обласної організації «Просвіти» відповідно до її чинного статуту потрібно послідовно пройти три кроки: 1) мати рішення більшості членів правління (його згідно зі статутом скликає голова об’єднання); 2) провести засідання ради «Просвіти», тобто членів правління за участю голів районних осередків, яке також більшістю голосів повинно підтвердити попереднє рішення; 3) провести звітно-виборчу конференцію обласної організації «Просвіта», на якій (якщо є більшість голосів) обрати нового голову.
Проте цієї процедури «заколотники» не провели, бо не мали ні списків голів районних осередків, ні списків членів цих осередків, ні делегатів попередньої звітно-виборної конференції, обраних згідно статуту, та й не мали печатки організації, якою могли б підтвердити свою легітимність. Незважаючи на це, вони разом з кількома охочими просвітянами провели свою начебто звітно-виборчу конференцію, на якій обрали головою Ігоря Артюшенка (припускаю, що про справжній стан справ у правлінні «Просвіти» він не знав та, мабуть, не здогадується й досі).
Зважаючи на таку ситуацію, чинне тоді правління «Просвіти» у вересні 2014 р. провело засідання і вказало «заколотникам» на порушення ними статуту організації (деяким було оголошено догану, а декого було виключено з правління). Проте «заколотники» не вгамувалися: вони звернулися з нелегітимним протоколом звітно-виборної конференції в реєстраційну службу Головного управління юстиції Запорізької області з вимогою передати їм керівництво «Просвітою», проте там зміну керівництва не визнали.
24 січня 2015 року чинне правління «Просвіти» відповідно до статуту організації – з метою уникнення її розколу – скликало й провело позачергову звітно-виборну конференцію з одного питання: виявлення довіри чинному голові О. Ткаченкові. На цій конференції всім присутнім представникам від «опозиційного» блоку була надана можливість виступити й викласти свої міркування, чим вони й скористалися в повному обсязі. За результатам голосування (60% від зареєстрованих, 72% від тих, хто голосував) довіра О. Ткаченкові як голові «Просвіти» була підтверджена.
Але нещодавно – зараз, коли Ігор Артюшенко вже близько року є народним депутатом, – «заколотники» звернулися до департаменту юстиції вдруге. Очевидно, статус народного депутата вплинув на працівників реєстраційної служби Головного управління юстиції Запорізької області настільки сильно, що вони – без перевірки первинних протоколів! – видали «заколотникам» документ про визнання їх звітно-виборної конференції правочинною і, відповідно, Ігоря Артюшенка законно обраним головою обласної «Просвіти». Далі ці «заколотники» прийшли в офіс «Просвіти», в якому перебував О. Ткаченко, й групою в десяток осіб виштовхали його звідтіля, забравши ключі від цього приміщення. Крім того, вони – тепер вже як «легітимні» представники «Просвіти» – отримали доступ до ще одного приміщенні організації – «Світлиці».
Поганою утіхою в усій цій історії є лише те, що розкол охопив не рядових членів «Просвіти», а лише її керівний орган.
У зв’язку з описаним у мене виникає п’ять запитань.
1. Чи розуміє народний депутат Ігор Артюшенко, що очільник «заколотників» підставляє його під судову справу, оскільки в чинному правлінні «Просвіти» ці «заколотники» більшості голосів (різниця в три голоси) як не мали раніше, так і зараз не мають? Чи знає особа, яка підписала первинний протокол засідання «заколотників» від березня 2014 року, що за шахрайство (обман щодо кількості голосів) їй доведеться нести відповідальність у кримінальному порядку? До речі, чи має цей первинний протокол реєстраційна служба Головного управління юстиції Запорізької області та які на ньому стоять печатка й підпис?
Зазначу також, що з Ігорем Артюшенком на мітингах під облдерж-адміністрацією, що відбувалися в грудні 2013-січні 2014 р., ми стояли поруч. Пане Ігоре, невже бажання очолити «Просвіту» так вплинуло на вас, що ви і ваші помічники-юристи не можете відрізнити дії правові від неправових (адже меншість – це не більшість)? Та й, між іншим, працювати повноцінним головою обласної «Просвіти» ви просто не зможете фізично, оскільки в Києві обов’язки народного депутата займатимуть більшість вашого часу.
2. Що стосується чинного голови О. Ткаченка, то в нього, безсумнівно, є недоліки, про які я, пропрацювавши з ним п’ять років, знаю. Але, повірте мені, його організаторські здібності й кількість виконаних справ дали просвітянам змогу підтвердити доцільність його перебування на цій посаді до кінця чинного терміну.
3. Чи може центральне правління «Просвіти» в Києві призначати нового голову в Запоріжжі, якщо такої норми в статуті «Просвіти» не передбачено (на таке «рішення» Києва посилаються «заколотники»)? Думаю, будь-який юрист на це запитання дасть однозначну відповідь.
4. Зараз справу про рейдерське захоплення обласної організації «Просвіта» чинний голова правління О. Ткаченко передав у суд. Хоча суди українські дуже піддаються впливу, в тому числі й депутатському, та є корупційними, я все ж сподіваюся, що суддя викличе для дачі свідчень усіх без винятку членів обласного правління «Просвіти» і у відкритому судовому засіданні з’ясує, чи була в «заколотників» більшість чи ні? Думаю, що таке рішення суду буде елементарно простим, зрозумілим для всіх і забезпечить безсумнівне дотримання букви закону, зокрема статуту «Просвіти». В іншому разі, в будь-якій громадській організації завтра будь-хто, виявивши таке бажання, зможе стати її головою, якщо сфальшує результати голосування і за нього поклопочуть із Києва.
5. Мене вкрай здивувало рішення реєстраційної служби Головного управління юстиції Запорізької області, яка без перевірки фактичного стану справ (тобто без перевірки первинного протоколу засідання правління, про який йшлося) видала «заколотникам» документи представляти обласну організацію товариства «Просвіта». Наскільки розумію, цей протокол має затребувати в цієї служби не тільки суд, куди подана позовна заява, а й прокурор області, який повинен здійснювати нагляд за діяльністю цієї служби.
У своїй відповіді на матеріал кореспондента «Правди» Ігор Артюшенко наприкінці зауважує, що конфлікт вичерпано, а діяльність товариства повністю відновлена. Та ні, пане Ігоре, справа не вичерпана, вона тільки розпочинається – судова справа. Адже тепер рядові члени «Просвіти», воля яких щодо виявлення довіри О.Ткаченкові перекреслена, навряд чи підуть у «нову» «Просвіту».
Думаю, що честь народного депутата, якого обрала громада Запорізького краю, причому обрала заслужено (добре пам’ятаю події запорізького Майдану і роль на ньому Ігоря Артюшенка), не дасть пану Ігореві йти на протизаконні дії, навіть за умови, що його кандидатуру підтримує центральне правління «Просвіти» в Києві. Адже закон – понад усе (у нашій ситуації – у формі статуту «Просвіти»). Неправовим шляхом незалежну Україну ми не збудуємо. Неправовим шляхом ми можемо лише повернутися до того стану, в якому були в 2010-2013 роках, коли відбувалося рейдерське захоплення влади й підприємств будь-якими методами, поза межами закону. То чи будемо ми знову повертатися в наше «світле» минуле часів Януковича? Чи будуть Україною знову прокочуватися хвилі рейдерства, але тепер уже неодемократичного?
Панове! Маймо розуму настільки, щоб не допустити цього: «Просвіта» існує понад 140 років й існуватиме далі. А кого оберуть просвітяни на свого очільника – почекаймо рік-два до найближчих перевиборів. Вони, рядові просвітяни, оцінять кожного кандидата на голову за заслугами і дадуть достойну відповідь на це запитання. Шануймося, панове! Маймо терпіння та витримку. Не йдімо на поводу в авантюристів. Шануймося! Не схибмо на манівці! Пам’ятаймо, що кожен народний депутат давав присягу дотримуватися законів України. Не порушуймо наших присяг.

Календарь

Сентябрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Авг    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архивы

Ностальгия

Поздравляем с Днем Победы!

День Победы«Правда» поздравляет всех своих читателей, которым дорога дата 9 мая как Дня Победы – праздника мужества и воинской славы.

Читать полностью...

Запорожские коммунисты отпраздновали ПервомайУшел из жизни ветеран запорожской журналистикиК 79-летию Владимира Высоцкого

Спорт

В Запорожье выбраны лучшие спортсмены года

Спортсмены годаВо Дворце культуры «Днепроспецсталь» 7 сентября состоялась вторая церемония «Sport Star 2018», в рамках которой были опредены победители в 14 номинациях – в частности, «Лучший спортсмен года», «Лучший тренер», «Лучшая спортивная команда» и пр.

Читать полностью...

Запорожцы совершили «Яркий заплыв» по Днепру«Металлург» начинает сезон под руководством Олега ТаранаВ Украинской хоккейной лиге стартуют шесть клубов