ГлавнаяИнтервью

Наша газета вже неодноразово писала про колізії, які несе в собі новий Земельний кодекс. Звісно, в нас є сумніви, чи дійдуть до законотворців обґрунтовані думки людей, які з землею вже не перше десятиріччя на «ти». Але ми все ж таки не втрачаємо надії. Тому надаємо слово екс-начальнику Запорізького обласного головного управління земельних ресурсів Дмитру Бабміндрі.

 «Суть реформи повинна бути в тому, щоб земельні ресурси перерозподілити найбільш раціонально, найбільш доцільно, виходячи з таких понять, як соціально-економічне та екологічне обґрунтування. Ми повинні визначити, де землі рекреації, де оздоровчого, сільськогосподарського, лісового призначення. Щоб розпочати такий перерозподіл, треба сформувати ці категорії земель шляхом сільськогосподарського природно-агрономічного районування кожного району. Таким чином ми визначимо, де найвигідніше й якими культурами робити засів. Як на державному, так і на регіональному рівнях. Саме в такий спосіб відбувається формування категорій земель шляхом планування в цивілізованих країнах. Але відповідних законів немає. Держава нічого не зробила, щоб раціонально використовувалася земля, нічого не зробила, щоб відбулося розумне планування за розумом, за інтересом, за знаннями. Публічні виступи наших можновладців, у тому числі й голови Державного агентства земельних ресурсів Сергія Тимченка, зводяться лише до того, що землю можна буде купувати та продавати. Але земля – це не тільки товар та засіб використання, а й навколишнє середовище. Внаслідок бездумної політики ми з року в рік катастрофічно втрачаємо родючість. Звідки вона з’явиться, коли ми знищили тваринництво? А яке може бути тваринництво, коли в нас все розорано: не має ні пасовищ, ні кормових угідь. Тому в котрий раз наголошую: перерозподіл земель повинен бути продуманим.
Також говорять, що завдяки ринку землі з’явиться соціальна справедливість, при цьому обґрунтовуючи її лише тим, що в одні руки можна буде придбати не більше, наприклад, 2100 га в степовій зоні. Але така справедливість буде насамперед тоді, коли землю зможуть купувати селяни, які займаються фермерським господарством або працюють на селі. Зараз вони не мають такої можливості, тому що відсутні ті умови, при яких вони могли брати участь у цьому процесі нарівні з тими, в кого гроші є.
…Ми отримуємо врожаї втричі менші, ніж у цивілізованих країнах, а у нас втричі кращі чорноземи. Чому? У нас так і залишилася ідеологія, що кожен клаптик землі повинен бути розпаханий. Ми отримуємо 30 центнерів зі всіх територій країни, але ж ми могли б сконцентрувати на дійсно важливих, найкращих землях і фінанси, і ресурси. Навіщо орати безбожно, як ми це і робимо? Ніяк ми не зрозуміємо, що розорення треба вдвічі зменшити, і ріллю вдвічі треба зменшити. А потім і врожаї будемо отримувати в рази більше.
…Якщо з 1 січня ми запускаємо тільки ринок земель, то матимемо лише негативні економічні, екологічні та соціальні наслідки. Безробіття буде ще більше, угроблять чорнозем, там, де сільськогосподарські місця, почнуть будувати інші об’єкти. В нас же по-іншому не робиться».