Відкритий лист-звернення до колишнього голови Запорізької обласної ради В.І. Межейка

Вікторе Івановичу!

По правилам треба було б написати «шановний», але який же ви шановний, коли стільки горя та ганьби принесли своєю діяльністю на високій посаді всій запорізькій громаді, моїй сім’ї та мені особисто?!

Коли ви пропонували мені очолити комунальний заклад «Вільнянська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат» Запорізької обласної ради, обіцяли «всіляку допомогу», бо знали, що там творилося. Знали про процвітаючу педофілію, насилля над дітьми-сиротами, знали, що 16-річна дівчинка вистрибнула з вікна третього поверху, рятуючись від побиття вихователькою. Знали, що дитина залишилася інвалідом і ніхто за це не відповів. По всеукраїнським каналам йшли численні репортажі про крадіжки персоналом інтернату продуктів, коли «діти роками не бачили ні риби, ні м’яса, а білизну роками їм не міняли», про мільйонні нестатки матеріальних цінностей.

Я погодилася працювати директором цього закладу, бо сама є матір’ю і мала надію змінити життя двох сотень дітей з розладами розумового розвитку на краще. Мене навіть не засмутило те, що ви через свого помічника Косарєвського Д.М. наказали, що постачати продукти харчування у школу-інтернат буде тільки Запорізька райспоживспілка (Чухрай О.В.). Та грянув Майдан, ви жорстоко його розігнали, а потім півроку переховувалися, вас майже не було на роботі. Продукти харчування «від Чухрая» були по завищеним цінам та такої низької якості, що постійно була загроза отруїти ними дітей. Відмова від таких поставок стало для мене роковою в моїй подальшій долі.

Ви особисто «мертвою хваткою» вирішили мене незаконно звільнити. Знайшли спільника в особі Ярмощука, на той час вже люстрованого, але ще депутата. Розіграли цинічний сценарій на сесії обласної ради 25 грудня 2014 року. Незважаючи на те, що на мою підтримку виступали поважні депутати обласної ради: професор Турченко Ф.Б., Луценко К.В., Мефьодова Л.С. та інші, постійними комісіями була внесена пропозиція не включати до порядку денного питання про моє звільнення, ви особисто, як «наперсточник» зманіпулювали:

«Пропоную голосувати. Хто за те, щоб підтримати пропозицію постійних комісій та не включати до порядку денного питання про звільнення. Будь ласка. Ми голосуємо за то, я прошу, щоб оставити його у порядку денному. (Голосування) Рішення не прийнято. Питання включається до порядку денного. Дякую» (зі стенографічного звіту 39-ї сесії шостого скликання Запорізької обласної ради від 25.12.2014 р.).

Потім ви особисто, в порушення регламенту, п’ять разів (!!!) ставили це питання на голосування. Ви не надали слова ні мені, ні моїм прихильникам, навпаки, запустили в сесійну залу проплачених крикунів, серед яких був колишній вчитель-педофіл, якого я особисто зняла без штанів з дівчинкою-сиротою 9 років у школі-інтернаті (сьогодні ще триває досудове розслідування) та колишня кастелянша, у якої виявили нестачу одягу та взуття на сімсот тисяч гривень.

Та голосів депутатів для мого звільнення не вистачило. Тоді відбулося неймовірне – десь знайшлися додаткові чотири голоси «за», ви особисто продавили це питання, звільняючи мене. За годину ви особисто так поспішили підписати мені трудову книжку, що навіть забули написати, сесією якої ради мене звільнено. Я виявилася такою ж безправною, як і сотні моїх вихованців-сиріт. Ви особисто вже другий рік розгорнули проти мене та моєї родини наклепи, переслідування, безпідставні звинувачення.

Повідомляю вас, що четверо депутатів Запорізької обласної ради шостого скликання, а саме: Семененко О.В., Лєвая Н.М., Патока С.П., Боровков О.А., дали показання в суді під присягою, що не голосували за моє звільнення, а в офіційних документах, підписаних вами та розміщених на сайті обласної ради їх голоси сфальсифіковані. По даному факту несанкціонованого втручання в систему електронного підрахунку голосів порушено кримінальну справу та відомості внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування. Звичайно, я подала до суду з позовом про відміну рішення сесії обласної ради під вашим головуванням. Повірте, вам прийдеться відповісти за свій цинізм і відверту брехню.

Вікторе Івановичу! Ви вже другий рік уникаєте відповідальності щодо порушення законодавства України та не з’являєтесь до суду, демонструючи зневагу до судової гілки влади в Україні. Три останніх засідання суду було перенесено через вашу неявку. Наберіться чоловічої та громадянської мужності та прийдіть на засідання суду згідно повістки.

P.S. До речі, ваш товариш Чухрай О.В. знову постачає продукти харчування у Вільнянську школу-інтернат через підставних осіб — ФОП Іванченко О.В., ФОП Марюхна А.М., яким за останній рік перераховано відповідно 523,4 тис. грн. та 343,2 тис. грн. Дерибаните, пани, бюджет країни. Та тільки діти-сироти, що голодують в інтернаті, вам цього не простять ніколи.

Без поваги до вас,
І.В.Вербова