Суд вынес решение по иску Шацкого против Душного
В распоряжении «Правды» оказалось судебное решение по иску бывшего прокурора Запорожской области Александра Шацкого к общественному деятелю Василию Душному о защите чести, достоинства и деловой репутации.
Поводом для тяжбы послужили публичные высказывания Душного, сделанные летом 2015 года. Суд частично удовлетворил иск Шацкого, признав данные высказывания порочащими экс-прокурора, однако отказал истцу в возмещении морального ущерба. Нет и пункта о публичном опровержении порочащих высказываний. Судебное решение от 1 ноября 2017 года не было обжаловано сторонами и вступило в законную силу. Приводим его текст полностью.
Дата документу 01.11.2017
Справа № 334/11068/15-ц
Провадження № 2/334/172/17
Рішення
іменем України
01 листопада 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
при секретарі Петракей Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Шацького Олександра Леонідовича до Душного Василя Якимовича про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування завданої моральної шкоди,
встановив:
У грудні 2015 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернувся Шацький Олександр Леонідович з позовом до Душного Василя Якимовича про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування завданої моральної шкоди, вказавши в позові, що діями відповідача, який поширив негативну, недостовірну інформацію про позивача, завдано шкоди його честі, гідності та діловій репутації. Так, 01.07.2015 року у прес-центрі «Вісті-Інформ» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152, Душним В.Я. проведена прес-конференція за участі журналістів різних засобів масової інформації, В ході прес-конференції Душним В.Я. були висловлені неправдиві відомості щодо позивача, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію.
Так, у своєму виступі Душним В.Я. було висловлено наступну недостовірну інформацію (мовою оригіналу):
1. «…Мало того, сегодня Шацкий помогает захватывать завод в Мелитополе по заказу того же Хоменко».
2. «Шацкий еще и с Комиссаровым договорился, чтобы не замечать как залазят каждому запорожцу в карман. Он не обращает внимания на то, что коммунальные предприятия из-за «схемы Комиссарова» недополучают средства…».
3. «Доказательством преступной деятельности Шацкого является история с незаконным присвоением земельных участков в Запорожском районе. Прокурор спрятал уголовные дела Куценко и Колесникова, в которых они проходят основными фигурантами».
4. «Шацкому заплатили «Енакиевские» за обязательство довести этот беспредел в отношении группировки Анисимова до конца… Александр Шацкий запросил 5 миллионов долларов, чтобы остановить «свой беспредел и уйти на пенсию». Шацкий знает, что все дела в отношении Евгения Анисимова надуманные и не имеют судебной перспективы. Однако, чтобы не беспредельничать, запросил 5 миллионов долларов».
5. «…Шацкий лично запретил следователю ходить в суд… Шацкий запросил за это уголовное дело, чтобы его закрыть, не много, не мало, всего 30 тыс. долларов».
Поширення вказаної недостовірної інформації паплюжить честь та ділову репутацію позивача.
Позивач вважає, що поширена про нього інформація підлягає спростуванню, оскільки з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів вона подана не у формі оціночних суджень, а у формі фактичних тверджень.
Позивачами також зазначено, що він є Прокурором Запорізькій області, має бездоганний послужний список, порушень службової дисципліни та законності не допускав і тому поширення про нього недостовірної негативної інформації широкому колу осіб, підриває його авторитет та завдає величезної шкоди його честі, гідності та репутації. А в результаті поширення широкому колу осіб недостовірної інформації про нього, яка порочить та принижує його честь, гідність та ділову репутацію, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у значному погіршенні здоров’я, після вказаної конференції, яка підлягає відшкодуванню в силу закону одночасно із спростуванням поширеної інформації.
У судовому засіданні представник позивача, яка діє за дорученням з посиланням на норми закону, просила суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.
Крім того, просила стягнути з Душного В.Я. на користь Шацького О.Л. 10000,00грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, а також понесені судові витрати.
Відповідач та його представник, проти позову заперечували, посилаючись на те, що у прес-центрі «Вісті-Інформ» відповідачем Душним В.Я., як керівником Громадської організації Народна Рада Запоріжжя та Запорізької області озвучено заяву, повідомлення про вчинене прокурором Запорізької області Шацьким О.Л., кримінальне правопорушення, яка містила інформацію, про спростування якої заявлений даний позов.
09.07.2015 року Шацьким О.Л. була подана заява до Генеральної прокуратури України, в якій він послався на факт проведення вище вказаної прес-конференції головою ГО Народна Рада Запоріжжя та Запорізької області Душним В.Я. За результатами розгляду заяви прокурора Запорізької області Шацького О.Л. Генеральною прокуратурою України, матеріали за його заявою були направлені до прокуратури Дніпропетровської області, для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001494, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України, тобто за фактом завідомо неправдивого повідомлення Душним В.Я. про вчинення злочину .
Тому вважають, що, прокурор Запорізької області Шацький О.Л. своїм зверненням до Генеральної прокуратури України підтвердив, що 01.07.2015 року у прес-центрі «Вісті-Інформ» відповідачем Душним В.Я. озвучено заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, яке він вважає завідомо неправдивим повідомленням про вчинення злочину.
Окрім того, 02.07.2015 року на підставі вказаних фактів Душним В.Я. було подано заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, до Генеральної прокуратури України, МВС України та Служби безпеки України.
Таким чином, факт здійснення прокуратурою Дніпропетровської області досудового розслідування за заявою відповідача Шацького О.Л. за ознаками завідомо неправдивого повідомленням про вчинення злочин здійсненого відповідачем Душним В.Я. на вище вказаній прес-конференції 01.07.2015 року та факт звернення Душного В.Я. з аналогічними заявами до Генеральної прокуратури України, МВС України та Служби безпеки України, вказують на той факт, що інформація, про спростування якої просить позивач Шацький О.Л., була інформацією, викладеною відповідачем Душним В.Я., як повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Тому вважають безпідставними позовні вимог, щодо визнання недостовірною інформації оприлюдненої Душним В.Я. 01.07.2015року у заяві, повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення, вчиненого прокурором Запорізької області Шацьким О.Л., що випливає з положень норми ст.40 Конституції України та ч.1 ст.25, ч.1 ст.214 КПК України. За тих самих обставин, не підлягають задоволенню і позовні вимог в частині стягнення коштів, в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши докази в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке:
Законом припускається можливість застосування судової форми захисту цивільних справ та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
По встановленим ЦПК України нормам (ст. 60 ЦПК України), кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Конституція України визнає, що честь та гідність людини є найвищою соціальною цінністю, а також визначає право кожного на повагу до його гідності.
Разом з цим, відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та(або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно розяснень п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Суд має на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003(справа про поширення відомостей).
Разом з тим, наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обовязок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
Виходячи-з вимог закону, позивач повинен був довести лише сам факт поширення відомостей про нього, які він вважає такими, що порочать його честь та гідність.
У судовому засіданні було доведено сам факт поширення такої інформації, яку позивач вважає такою, що порочить його честь та гідність.
А посилання відповідача на те, що на прес-конференції ним було озвучено зміст заяви про вчинене кримінальне правопорушення, а тому, поширену інформацію не можна визнавати недостовірною у спосіб, передбачений ЦК України, суд вважає такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки зазначена інформація була поширена невизначеному колу осіб, під час виступу на прес-конференції в усній формі, із застосуванням коментарів, шляхом спілкування відповідача та журналістів, без цитування змісту документів.
Крім того, позивач оскаржує не відомості що містяться у заяві відповідача поданій ним до правоохоронних органів 02.07.2017 року, а відомості поширені ним 01.07.2017 року на прес-конференції.
Також в п. 15 Постанови ПВСУ від 27.02.2009 року №1 визначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Вищевказана інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, була поширена у прес-центрі «Вісті-Інформ» під час проведення прес конференції, та розміщена на веб-сайті інформаційного агентства «Вісті-Інформ», та стала доступною широкому колу осіб.
Поширена інформація не підтверджується жодним доказом, не має статусу офіційної, не підтверджена жодними органами державної влади України, в тому числі обвинувальним вироком суду чи судовим рішенням у цивільній справі, тому вважається недостовірною, Пунктами 15, 18 Постанови ПВСУ від 27.02.2009 року №1 визначено:
— недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені);
— негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації;
— спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила;
— обов’язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права;
— спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація.
У судовому засіданні не було добуто жодного факту, що поширена відповідачем інформація є достовірною.
З огляду на наведене, є всі підстави для визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію Шацького О.Л. інформації, поширеної 01.07.2015 року у прес-центрі «Вісті-Інформ» під час прес-конференції Душного В.Я., а саме наступні твердження: «….Мало того, сегодня Шацкий помогает захватывать завод в Мелитополе по заказу того же Хоменко», «Шацкий еще и с Комиссаровым договорился, чтобы не замечать как залазят каждому запорожцу в карман. Он не обращает внимания на то, что коммунальные предприятия из-за «схемы Комиссарова» недополучают средства…», «Доказательством преступной деятельности Шацкого является история снезаконным присвоением земельных участков в Запорожском районе. Прокурор спрятал уголовные дела Куценко и Колесникова, в которых они проходят основными фигурантами», «Шацкому заплатили «Енакиевские» за обязательство довести этот беспредел в отношении группировки Анисимова до конца… Шацкий запросил 5 миллионов долларов, чтобы остановить «свой беспредел и уйти на пенсию». Шацкий знает, что все дела в отношении Евгения Анисимова надуманные и не имеют судебной перспективы. Однако, чтобы не беспредельничать, запросил 5 миллионов долларов»., «…Шацкий лично запретил следователю ходить в суд… Шацкий запросил за это уголовное дело, чтобы его закрыть, ни много, ни мало, всего 30 тыс. долларов».
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з наступного:
Згідно пункту 27 Постанови ПВСУ від 27.02.09. № 1 способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати розяснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Як вказано в статті 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
В той же час, матеріали справи не містять жодного доказу, на підтвердження факту завдання моральної шкоди відповідачу Шацькому О.Л. та її розміру, як того вимагає вище зазначена норма ЦК України, щодо глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. Суду не доведено, що факти численних звернень Шацького О.Л. за медичною допомогою, взаємопов’язані з діями відповідача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача, підлягають стягненню, документально підтверджені судові витрати, у сумі 1705,20грн.
Керуючись ст.ст.10, 11, 15,16, 58, 60, 64, 88, 212, 213 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Шацького Олександра Леонідовича до Душного Василя Якимовича про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування завданої моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію Шацького Олександра Леонідовича наступну інформацію, поширену 01.07.2015 у прес-центрі «Вісті-Інформ» під час прес-конференції Душного Василя Якимовича:
«…Мало того, сегодня Шацкий помогает захватывать завод в Мелитополе по заказу того же Хоменко…».
«Шацкий еще и с Комиссаровым договорился, чтобы не замечать как залазят каждому запорожцу в карман. Он не обращает внимания на то, что коммунальные предприятия из-за «схемы Комиссарова» недополучают средства…».
«Доказательством преступной деятельности Шацкого является история с незаконным присвоением земельных участков в Запорожском районе. Прокурор спрятал уголовные дела Куценко и Колесникова, в которых они проходят основными фигурантами».
«Шацкому заплатили «Енакиевские» за обязательство довести этот беспредел в отношении группировки Анисимова до конца… Шацкий запросил 5 миллионов долларов, чтобы остановить «свой беспредел и уйти на пенсию». Шацкий знает, что все дела в отношении Евгения Анисимова надуманные и не имеют судебной перспективы. Однако, чтобы не беспредельничать, запросил 5 миллионов долларов».
«…Шацкий лично запретил следователю ходить в суд… Шацкий запросил за это уголовное дело, чтобы его закрыть, ни много, ни мало, всего 30 тыс. долларов».
Стягнути з Душного Василя Якимовича на користь Шацького Олександра Леонідовича понесені позивачем судові витрати у розмірі 1705 (одна тисяча сімсот п’ять) гривень 20 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Добрєв М. В.
