Жилищно-коммунальный онлайн
Запорожье представляли Павел Соловьев, руководитель департамента жилищно-коммунального хозяйства Запорожского горсовета, и Александр Головко, руководитель рабочей группы по реформированию ЖКХ, городской голова Запорожья в 1992–2000 годах. Со стороны Львова участвовал Владимир Олейник, и.о. руководителя департамента жилищного хозяйства и инфраструктуры, а также начальник отдела сопровождения ОСМД, ресурсного центра развития ОСМД департамента ЖКХ Львова Галина Когут. Онлайн-мероприятие показало, что в плане реформирования ЖКХ Львов на несколько лет опережает Запорожье и нам есть чему поучиться у коллег из Западной Украины.
Максим Щербина: Львів має значні досягнення у сфері реформування ЖКГ. Тому сьогодні ми б хотіли, щоб львівські фахівці хоч трішки поділилися своїм досвідом із запорізькими. На жаль, сьогодні запорізьке ЖКГ перебуває не у найкращому стані.
Володимир Олійник: Усі ЖЕКи в нашому місті перетворені в Львівські комунальні підприємства (ЛКП). Те, чого нам вдалося досягти, робилося важкими зусиллями, ламаючи психологію працівників. Саме це дозволило перетворити житлові контори (саме контори) в беззбиткові підприємства, які збирають 100 відсотків платежів по квартирній платі. Окрім того, за дорученням збирають за водо- і теплопостачання. При цьому чисельність ЛКП, апаратна ланка, суттєво зменшилася.
Друге, що нам вдалося, – привести до ладу тарифи. Кожні два роки, а то й частіше, нам доводиться їх корегувати. І люди ставляться до цього з розумінням. Звичайно, є боржники, але в цілому з проплатами в нас все гаразд. Ці ресурси дозволяють ЛКП не лише виплачувати заробітну плату своїм працівникам і прибирати будинки та прибудинкові території, але і виконувати значні обсяги ремонтних робіт.
Шість років тому на шість львівських районів ми мали 61 ЛКП. Станом на сьогодні – 49. Зменшити чисельність нам вдалося за рахунок укрупнення й упорядкування, з тим, щоб збір коштів був достатнім для забезпечення беззбиткової діяльності.
Скажу чесно, щоб це вдалося, довелося вживати дуже багато адміністративних заходів – змінювати управлінський персонал і навіть керівників. У тому числі були скорочені робітники, які приходили на роботу отримували свої «вісімки», а ні за ними, ні перед ними не було результату. Це було два роки тому. Проте вже сьогодні нам доводиться збільшувати кількість робітників – обсяги реально виконаних робіт зросли.
Александр Головко: Остались ли во Львове ПРЭЖО?
Володимир Олійник: Вони були ліквідовані ще в 90-ті роки. ЛКП підпорядковуються безпосередньо районним відділам житлового господарства. Директори ЛКП укладають договори з головами районних адміністрацій.
Александр Головко: А сколько в среднем работает людей в одном ЛКП?
Володимир Олійник: 100-150 осіб в залежності від території – вона регулюється площею, яку треба прибирати, і кількістю житлового фонду.
Александр Головко: Какие основные функции ЛКП?
Володимир Олійник: Це не тільки прибирання. Вони проводять усі робои по приведенню до належного стану інженерних мереж, вікон, цоколів, брам, під’їздів. Останнє, що ми зробили, – в будинках, де найкраща оплата, міняємо на сходових клітках звичайні вікна на пластикові.
Міська влада Львова прийняла одну дуже цікаву програму «Про утримання будинків і прибудинкових територій» на три роки, де передбачила фінансування з бюджету на утримання будинків та співфінансування ЛКП. Минулого року це виглядало так: ЛКП вклали приблизно 16 мільйонів власних коштів, бюджет виділив ще 30.
Бюджетні кошти йдуть на все, що стосується вулиці та тротуарів. Решта – за кошти мешканців. Уже третій рік ЛКП не дотуються.
Якщо б ми мали щось схоже на рівні держави, то ми могли зрушити з місця серйозні комунальні проблеми.
Павел Соловьев: ЛКП приносят прибыль?
Володимир Олійник: Вони намагаються не робити прибутків, бо від прибутків треба платити податки. Краще – зароблені гроші знову вкладати в ремонти і виходити на нульовий баланс.
Александр Головко: Изначально в Запорожье мы тоже планировали придерживаться похожей схемы. Но потом пошли по пути ликвидации ЖЭКов. Сегодня пришла пора исправлять ошибки. Сейчас мы создаем единый call-центр для того, чтобы иметь полную информацию. Проведена ревизия. Мы вплотную подошли к необходимости сокращения штатов: реформируем систему управления, но оставляем исполнителей. При этом общее число управленцев сокращаться не будет – мы сделаем перераспределение по штатному расписанию.
В связи с этим было бы очень неплохо, чтобы наша делегация приехала во Львов и на месте познакомилась с вашей системой работы жилищно-коммунального хозяйства. Потому что сейчас в Запорожье очень много дебатов по поводу реформирования – надо это или нет?
Павел Соловьев: Сколько домов во Львове находится в коммунальной собст-венности и ОСМД?
Галина Когут: Одночасно з обслуговуванням будинків комунальної власності наш міський голова і керівництво міської ради активно стимулює і підтримує об’єднання співвласників багато-
квартирних будинків. У кожному будинку має бути власник, котрий би усвідомлював обов’язок утримувати будинок і сплачувати кошти. Відділ супроводу ОСББ, котрий я очолюю, функціонує у Львові вже третій рік. Станом на 1 березня ми маємо 448 об’єднань співвласників – це становить 13 відсотків усього житлового фонду Львова.
У 2009 році депутатським корпусом затверджена програма сприяння створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. У першу чергу – це проведення ремонтних робіт у будинках ОСББ з метою стимулювання цього процесу. І зараз ми маємо сталу цифру – кожного року в нас створюється 52-58 ОСББ.
Александр Головко: Какие взаимоотношения у ЛКП и ОСМД?
Володимир Олійник: Сусідські. Якщо є потреба, то ОСББ може замовити певні види робіт або послуг чи у ЛКП, чи у приватного підприємства.
Павел Соловьев: Сколько человек руководит деятельностью ЛКП?
Володимир Олійник: Райради були ліквідовані у Львові ще у 1994 році. У районних адміністраціях на всі управлінські структури залишилося приблизно 50 осіб. У відділі житлового господарства – 8-10 чоловік. Підпорядковані районні адміністрації безпосередньо першому заступнику. Плюс – департамент ЖКГ та інфраструктури, у якому працює 90 осіб. Але це з інженерією, транспортом і зв’язком.
Я не кажу, що це – ідеальний варіант. Ця оптимізація була необхідна для того, щоб, наприклад, зменшити обсяги бухгалтерії. Треба враховувати специфіку кожного окремого міста.
Александр Головко: В Запорожье было ликвидировано нижнее звено –
ЖЭКи. Я считаю это ошибкой. Тем самым была нарушена система управления. Поэтому сегодня мы начинаем воссоздавать эту систему – планируется создать 29 центров влияния.
Также мы создаем единый управленческий call-центр, который будет принимать информацию от жителей города и должным образом на нее реагировать.
Запорожье очень отстало в плане создания ОСМД. В такой форме собственности в Запорожье находится менее 10 процентов домов. Там же, где мы не встретим понимания необходимости создания ОСМД, мы пойдем по пути создания управдомов. То есть людей, которые будут работать от лица жильцов. Таким образом, финансовая система попадает под единую отчетность.
Володимир Олійник: Подібну практику ми почали впроваджувати з цього року, перейнявши цей досвід у вінничан.
Александр Головко: Нам очень нравится, что во Львове хорошо включены районы. Есть единая система. Но если вы сегодня можете говорить о том, что «мы уже сделали», то мы можем констатировать только одно – у нас есть концепция. В нее включена и работа с водоканалом, и работа с теплосетями, чтобы завести их в единую систему управления. К сожалению, все эти подразделения на сегодняшний день самостоятельны.
Представьте, какая ситуация у нас сложилась сегодня. В каждой системе есть свои контролирующие органы. Сегодня я, как владелец квартиры, должен пустить в дом минимум четырех инспекторов.
Володимир Олійник: Як вирішується питання з електронним реєстром черговиків на житло у Запоріжжі? І як ви вирішуєте проблему стану дахів?
Александр Головко: Это больные темы не только для Львова, но и для Запорожья. Я был и остаюсь почетным президентом Ассоциации мэров городов Украины. Надо выходить на ассоциацию, чтобы она через министерство инициировала решение этих вопросов. Ведь аналогичная ситуация и с придомовыми территориями.
Володимир Олійник: Є готовий проект Закону України, яким, зокрема, передбачено вирішення проблеми дахів. Треба його лише трішки підштовхнути.
Павел Соловьев: Что касается реестра очередников на жилье, то движение по нему очень слабое. Новое строительство ведется очень слабо. Поэтому мы предлагаем жителям участие в государственной программе, согласно которой 30 процентов стоимости жилья компенсируется из бюджета.
Есть ли во Львове единая база всех коммунальных абонентов?
Володимир Олійник: Така база є. До неї включена інформація по квартирній платі, по теплу, по водопостачанню. Наразі в цю базу долучилися газовики й енергетики. Зараз вони збирають свої платежі окремо, але ми працюємо над тим, щоб людина могла однією квитанцію розрахуватися за всі комунальні послуги.
Також у нас розроблена єдина база всіх будівель і споруд – близько 17 тисяч позицій. У першу чергу житлового фонду. Тому що ЛКП не є носіями інформації. Кожного разу питати, скільки на твоїй ділянці старих чи аварійних будівель, – дурна робота. Це дуже допомагає в прийнятті управлінських рішень.
Максим Щербина: Ми, мабуть, отримали від вас більше інформації, ніж самі дали. Обіцяємо, що у найближчому майбутньому ми не тільки врахуємо ваш досвід з реформування ЖКГ, а й будемо мати власний, котрим і зможемо поділитися.
Онлайн-мост проведен в рамках проекта «Интернет на защите свободы СМИ» при поддержке Фонда развития СМИ Посольства США в Украине